Державна податкова інспеція інформує
Податківці звітують про надходження податків до бюджету від буковинських платників
Начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак презентував громадськості підсумки сплати податків у січні - липні 2021 року.
Очільник податкової служби області інформує, що від початку цього року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 3 млрд 629,3 млн грн податків, що на 652,4 млн грн або 21,9 відс. перевищує показник аналогічного періоду 2020 року.
За словами посадовця ДПС активно впроваджує сучасні електронні сервіси, які затребувані бізнесом і громадянами та допомагають їм ефективно виконувати свій конституційний обов’язок – сплачувати податки. А принцип зручності процесів у сфері оподаткування дає можливість забезпечити один із пріоритетів роботи податкової служби «Податки – це легко» і відповідно як результат позитивна динаміка сплати податків.
Загалом, до державного бюджету впродовж січня - липня надійшло 1млрд 406 млн грн, що на 222,2 млн грн більше ніж за відповідний період 2020 року. За даними аналізу основними джерелами поповнення державної казни за сім місяців були: податок на додану вартість, якого сплачено 562,3 млн грн, податок на доходи фізичних осіб – 512,0 млн грн, податок на прибуток – 115,7 млн грн та військовий збір – понад 165,7 млн грн.
Дохідну частину місцевих бюджетів з початку року поповнено на 2 млрд 223,2 млн грн. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 430,1 млн грн.
Лідерство у надходженнях до місцевих бюджетів тримає податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено 1 млрд 501,6 млн грн. До минулого року (+306,4 млн грн).
Позитивна динаміка надходжень і щодо інших податків до місцевих бюджетів. Надходження плати за землю – 227,7 млн грн, (+40,1 млн грн). Єдиного податку - майже 323,0 млн грн, (+58,5 млн грн).
Інфографіка за посиланням:https://cv.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/inshi-zahodi/9289.html
Чи є обов’язковим подання одноразової декларації з 1 вересня?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, 21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 № 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".
Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Тобто, подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи.
Актуальні відповіді від податківців
Чи потрібно суб’єкту господарювання додатково реєструватися суб’єктом ЗЕД, якщо він має намір здійснювати таку діяльність?
Відповідно до ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Платник податків самостійно вибирає ПРРО або РРО для використання в роботі
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що чинним законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО).
Відтак, суб’єкт господарювання виходячи з власних потреб обирає за бажанням вид РРО (програмний або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Також слід знати у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
