СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ГОРІШНЬОШЕРОВЕЦЬКОЇ ГРОМАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегія розвитку

Горішньошеровецької територіальної громади

на 2025-2027 роки

 

 

ЗМІСТ

1. ВСТУП

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

4.1. Деякі проблеми розвитку Горішньошеровецької громади.

4.2. Сценарії розвитку Горішньошеровецької громади

4.3. Стратегічне бачення розвитку Горішньошеровецької громади

4.4. SWOT -аналіз Горішньошеровецької громади

4.5. Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Часові рамки і засоби реалізації

Стратегічна програма 1. Розвиток людського капіталу та покращення якості життя

Стратегічна програма 2. Сталий розвиток просторової інфраструктури та туризму

Стратегічна програма 3. Підвищення економічної стійкості та інвестиційної привабливості громади

Припущення та ризики

Рекомендації

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ

Управління процесом реалізації стратегії

Процедура моніторингу стратегії

8. КАТАЛОГ ТЕХНІЧНИХ ЗАВДАНЬ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ

ВСТУП

 

Державна політика України у сфері місцевого самоврядування ґрунтується на інтересах жителів територіальних громад і передбачає децентралізацію влади - передачу значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності на місцевий рівень. Це відповідає принципам Європейської хартії місцевого самоврядування та найкращим міжнародним стандартам управління публічними справами. У цьому контексті територіальні громади, зокрема Горішньошеровецька, отримали можливість самостійно визначати пріоритети свого розвитку, оптимізовувати використання наявних ресурсів та формувати сприятливе середовище для життя й господарювання.

Горішньошеровецька сільська територіальна громада розташована в центрі Чернівецької області на північ від міста  Чернівці та включає села Горішні Шерівці, Задубрівка, Шубранець і Васловівці. Громада є типовим прикладом сільського регіону з потужним природно-ресурсним потенціалом, активною громадянською позицією населення та бажанням розвиватися у відповідності до сучасних викликів. Загальна площа громади становить 8020 га, з яких 2300 га - ліси, 1672 га - землі в межах населених пунктів, а значна частина використовується для ведення сільського господарства. Це створює базу для подальшого економічного зростання, інвестування, розвитку підприємництва, сільського туризму та відновлюваної енергетики.

Природні ресурси Горішньошеровецької громади мають значний потенціал. На території протікає кілька річок - Шерівці, Задубрівка та Шубранець, що формують сприятливе середовище для риборозведення, рекреаційної діяльності та розвитку зеленого туризму. Із 46 водних об’єктів 35 вже перебувають в оренді. Видобувна промисловість громади представлена кар’єрами з видобутку піску, глини та пісковику, хоча сьогодні вони не працюють на повну потужність. Тим не менше, їх ресурсна база ще може бути ефективно задіяна в майбутньому.

Аграрний сектор є ключовим у структурі економіки громади. Тут розвинуте садівництво, вирощування овочів, зернових культур, а також тваринництво. Одним із основних виробників є СТОВ «Свіженька мілк», яке нещодавно завершило будівництво сучасного молокопереробного заводу. Цей об’єкт, як і інші агропідприємства, створює передумови для формування локальних ланцюгів доданої вартості, стимулювання переробки та експорту. Крім того, на території громади працює приватна птахоферма, що реалізує яєчну продукцію.

У громаді відзначено позитивну динаміку у розвитку адміністративної інфраструктури. У 2024 році створено Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який може надавати понад 200 послуг. Хоча ще триває процес цифровізації та інтеграції з державними платформами, вже сьогодні ЦНАП забезпечує базовий рівень зручності та безбар’єрності для відвідувачів, включно з доступом до сервісів електронного врядування. У сільських округах діють старостинські офіси, що забезпечують оперативну взаємодію з мешканцями.

Соціальна інфраструктура громади охоплює всі основні елементи: освітні, культурні, медичні та рекреаційні заклади. У громаді функціонують три заклади загальної середньої освіти та два заклади дошкільної освіти, а також кілька дошкільних підрозділів у складі шкіл. Загалом дошкільною освітою охоплено 138 дітей, а в школах навчається понад 680 учнів. Горішньошеровецький опорний заклад освіти визнаний одним з найкращих у Чернівецькій області за результатами Національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2023 році, що свідчить про високий рівень педагогічного потенціалу.

Особливу увагу громада приділяє інклюзивній освіті: створені інклюзивні групи та введено посади асистентів учителів і вихователів. Зміцнення мережі укриттів, що забезпечують безпеку учасників освітнього процесу, також є пріоритетом в умовах війни. Розроблено програми підтримки обдарованої молоді, зокрема передбачено грошові заохочення від голови громади.

У плані інвестиційної привабливості Горішньошеровецька громада має низку конкурентних переваг: близькість до м. Чернівці, наявність вільних земельних ділянок, промислових площ, стабільне електропостачання, газифікацію, мережі освітлення та інженерну інфраструктуру. На сьогодні в оренді перебуває понад 200 га комунальних земель, оформлено 101 договір оренди. Створення та популяризація інвестиційного паспорта громади, а також проведення спеціалізованих заходів (як-от інвестиційний день громади) сприятиме залученню нових бізнесів і релокації підприємств.

Громада активно інтегрує інструменти місцевого економічного розвитку. В пріоритеті - розвиток малого підприємництва та самозайнятості. У 2025 році заплановано запуск мікрогрантової програми для підтримки ініціатив мешканців у сферах переробки сільгосппродукції, ремесел, цифрових послуг і туризму. Передбачено створення бізнес-інкубатора на базі вільного комунального приміщення, проведення навчальних програм і менторської підтримки для майбутніх підприємців.

Актуальним є і напрям енергоефективності. На території громади вже діє 30 приватних міні-СЕС. Громада має потенціал для встановлення сонячних панелей на дахах закладів освіти, медицини, адмінбудівель. Проведення енергоаудиту допоможе сформувати ефективну програму термомодернізації та залучити зовнішнє фінансування через ДФРР, NEFCO та інші інструменти.

У культурному та релігійному житті громада зберігає різноманітність і відкритість. На території діють храми різних конфесій, регулярно організовуються соціальні ініціативи на підтримку ЗСУ, включаючи донорські дні. В кожному з сіл є стадіони, місця для дозвілля, діють ресторани й рекреаційні зони, хоча питання розвитку туристичної інфраструктури залишається перспективним напрямом.

Таким чином, Горішньошеровецька територіальна громада володіє значним потенціалом для збалансованого розвитку. Стратегія розвитку громади на 2025–2027 роки розроблена з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку, обласної стратегії розвитку Чернівецької області, а також у тісній співпраці з мешканцями, бізнесом, громадськими організаціями. Успішна реалізація цієї Стратегії дозволить посилити економічну спроможність громади, забезпечити якісні послуги населенню, зміцнити соціальну згуртованість і підвищити добробут кожного мешканця.

 

          

 

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

 

Розробка Стратегії розвитку Горішньошеровецької територіальної громади здійснювалася відповідно до сучасних принципів державної регіональної політики України, а також кращих європейських практик стратегічного планування. Методологічною основою слугували підходи, запропоновані Проєктом Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» у співпраці з Інститутом громадянського суспільства. Ключовими принципами, які були враховані при плануванні, стали сталість, соціальна інтеграція, інклюзивність, належне врядування, раціональне управління ресурсами та орієнтація на потреби жителів.

Розроблення Стратегії базується на чотирьох основних засадах сталого місцевого розвитку, табл. 1.

Таблиця 1

Базові складові розвитку Горішньошеровецької

територіальної громади

Принцип	Зміст
Відповідальне управління навколишнім середовищем	Раціональне використання природних ресурсів громади (лісів, земель, водних об'єктів), захист середовища для нинішнього та майбутніх поколінь
Здорова та справедлива громада	Соціальна інтеграція, доступ до якісних послуг, врахування інтересів усіх соціальних груп, у т.ч. жінок, молоді, ВПО, ветеранів
Стала економіка	Підтримка малого підприємництва, залучення інвестицій, розвиток аграрного сектору, зелений туризм, цифрова зайнятість
Належне врядування	Прозорість управлінських рішень, участь громади в плануванні, звітність, стратегічна орієнтованість місцевої влади

 

1. Формування робочої групи та організація процесу

Процес розробки стратегії було ініційовано розпорядженням сільського голови Горішньошеровецької громади. Відповідно до цього рішення було створено Робочу групу з підготовки стратегії, до складу якої увійшли:

• депутати сільської ради;
• керівники закладів освіти, культури, медицини;
• представники старостинських округів;
• місцеві підприємці та фермери;
• представники громадськості;
• фахівці апарату сільської ради.

Такий склад забезпечив репрезентативність і врахування різних точок зору на розвиток громади. У процесі роботи було організовано кілька тематичних зустрічей, онлайн-опитувань, консультацій з жителями та бізнесом.

2. Ознайомлення з методологією стратегічного планування

На першому засіданні Робочої групи було проведено:

• презентацію методології сталого місцевого розвитку;

 

• обговорення цілей і завдань стратегічного планування;
• визначення етапів розробки стратегії та погодження календарного плану;
• ознайомлення з принципами сталості, SWOT-аналізом, підходами до визначення візії та цілей.

Окрім цього, було підкреслено, що стратегія має бути не лише документом, а й інструментом активного розвитку, який відповідає очікуванням громади, залучає її до управління та сприяє формуванню почуття спільної відповідальності.

3. Соціально-економічний аналіз громади

На другому етапі здійснено соціально-економічний аналіз розвитку Горішньошеровецької ТГ. Він включав:

• аналіз демографічних тенденцій, вікової структури, міграції;
• оцінку інфраструктури (освітньої, медичної, транспортної, адміністративної);
• вивчення потенціалу аграрного сектору, промисловості, сфери послуг;
• ідентифікацію сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (SWOT-аналіз).

Особлива увага приділялася агропромисловому потенціалу (молокопереробка, садівництво, овочівництво), ресурсам для відновлюваної енергетики (30 приватних СЕС), вільним земельним ділянкам і приміщенням для релокації бізнесу, розвитку цифрової економіки та зеленого туризму.

Також у громаді було проведено опитування серед мешканців, працівників бюджетної сфери та представників малого бізнесу. Це дозволило виявити головні очікування щодо розвитку освіти, медицини, підтримки підприємництва, безпеки, енергоефективності тощо.

4. SWOT-аналіз та формування бачення

На основі проведеного аналізу було розроблено матрицю SWOT, яка відобразила:

• Сильні сторони: агропотенціал, природні ресурси, якісна освіта, близькість до м. Чернівці;
• Слабкі сторони: недостатня інфраструктура для інвесторів, обмеженість бюджету, низький рівень цифровізації;
• Можливості: залучення донорів, розвиток альтернативної енергетики, туризму, створення бізнес-інкубатора;
• Загрози: війна, депопуляція, економічна нестабільність, конкуренція з містом.

Результатом дискусій стало формулювання стратегічного бачення громади як простору для сталого сільського розвитку, інновацій та підприємництва, дружнього до молоді, інвесторів і природи.

5. Формування стратегічних, операційних цілей і завдань

Під час наступних засідань Робочої групи були сформульовані:

• три стратегічні цілі (економічний розвиток, інфраструктура та енергетика, якість життя);
• відповідні операційні цілі, які деталізують напрями роботи (наприклад: розвиток підприємництва, залучення інвестицій, впровадження альтернативної енергетики, підвищення якості освіти тощо);
• завдання до кожної цілі, що ляжуть в основу проєктів і плану реалізації.

Цілі та завдання узгоджувалися з Державною стратегією регіонального розвитку до 2027 року та Стратегією розвитку Чернівецької області.

6. Розробка проєктів розвитку

Окреме засідання було присвячене обговоренню та розробці технічних завдань до проєктів, які реалізовуватимуть завдання стратегії. Пріоритетними напрямами стали:

• мікрогрантова підтримка самозайнятості;
• створення бізнес-інкубатора;
• встановлення сонячних панелей;
• енергетичний аудит ЗЗСО та амбулаторій;
• цифрова карта інвестиційних об’єктів;
• Інвестиційний день громади;
• програми соціальної підтримки молоді та ВПО.

7. Узагальнення та громадське обговорення

Фінальна редакція Стратегії була презентована на відкритому засіданні за участі жителів громади, представників бізнесу, депутатів та працівників установ. Були враховані зауваження і пропозиції, після чого документ було рекомендовано до затвердження.

Методологія стратегічного планування Горішньошеровецької громади спирається на прозорість, інклюзію та сталий розвиток. Стратегія стала результатом спільної роботи влади, громадян і фахівців. Такий підхід дозволяє забезпечити ефективну реалізацію документу, підвищити довіру до управлінських рішень та посилити згуртованість громади навколо спільних цілей. Стратегія розвитку — це не лише план, а інструмент дії.

ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

 

Природно-географічні умови та їх значення для сучасного соціально-економічного розвитку громади

При аналізі соціально-економічного становища необхідно звернути увагу на природно-географічні умови досліджуваної території, адже саме вони визначають можливу спеціалізацію громади, дають можливість проаналізувати ефективність використання природних ресурсів. Горішньошеровецька територіально громада розміщена на багатій на природні ресурси території.

 Рис. 1. Картосхема Горішньошеровецькоъ територіальноъ громади

        Горішньошеровецька територіальна громада розміщена в одній з численних улоговин Хотинської височини. Для її територій характерні пологі схили, вершини слабко виражені. В геоморфологічному відношенні територія розміщена в межах Волино-Подільського підняття, в області глибоко розчленованого вододілу Прута й Дністра. Основними рисами будови цієї частини території є глибоко врізані, коритоподібні долини р. Прут та її приток.

Рельєф характеризується сильним розчленуванням скульптурного типу, що зумовлює хвилясто-пасмовий ландшафт. Переважають висотні відмітки від 250 до 450 м. Північну частину району займає Хотинське підняття з максимальною абсолютною позначкою 515 м (г. Берда). Перевищення вододілів над тальвегами долин досягає 100-120 м.

Клімат регіону дослідження помірно континентальний, характеризується теплим літом і малосніжною зимою. Середня температура повітря - +9,4°С; максимальна температура сягає +18°С, мінімальна - -5.1°С. Середньорічна кількість опадів коливається біля 750 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні-липні, мінімальна в січні-лютому.

На території горомади протікає річка Шерівці, річки Задубрівка та Шубранець з невеликими притоками, розвинена галузь риборозведення. Загальна орієнтовна площа земель водного фонду становить 150 га на яких розташовано 46 водних обєктів, 35 з яких перебуває в оренді, 6 розташовані на земельних ділянках приватної власності, 5 потребують проведення продажу права оренди на земельних торгах, загальна площа водного дзеркала становить 79 га.  Основна частка з них розміщується в селі Васловівці та селі Шубранець.

З корисних копалин в громаді існує видобування піску. ТзОВ «ТРИАН» здійснює видобування піску на орендованій земельній ділянці площею 9 га.

Аграрний сектор Горішньошеровецької громади спеціалізується у галузі рослинництва та садівництва.  Загальна площа Горішньошеровецької територіальної громади становить 8020 га. Орієнтовна площа земель у межах населених пунктів складає 1672 га, включають у себе землі житлової та громадської забудови. За межами населених пунктів більшу частину складають землі лісогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, орієнтовною загальногю площею 2300 га, розтановані за межами населених пунктів с. Горішні Шерівці та с. Васловівці. На території громади обліковується орієнтовною площею 680 га земельних ділянок для ведення садівництва де здійснюється господарська діяльність. Решту земель відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, земель запасу сільської ради та загального користування.

Більшість земель громади перебувають в приватній власності, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в основному орендовані агровиробниками. Із земель комунальної власності в оренду здано 223 га, які припадають на землі сільськогосподарського призначення, водного фонду, житлової і громадської забудови та комерційного використання. Кількісь укладених договорів оренди 101, з них з юридичними особами 18, з фізичними 83. 

Земельні ділянки природо-заповідного фонду на території громади відсутні.

У територіальній громаді видобувають пісок, глину та камінь пісковик.

Отже, природно-географічні ресурси Горішньошеровецької громади сприяють її подальшому розвитку та економічному зростанню. Завдяки сприятливим природнім умовам можна вдало розвивати сільське господарство та туризм.

 

Історичні передумови розвитку соціально-економічного становища 

 

 Не можливо дослідити тенденції і перспективи соціально-економічного розвитку якогось регіону не ознайомившись з його історією від давніх часів. Території на яких знаходиться сучасна Горішньошеровецька територіальна громада за часи існування на них поселень встигли побувати у різних соціальних умовах, під владою різних держав, що зумовлює певну специфіку.

Село Горішні Шерівці розташоване в одній з численних улоговин Хотинської височини. Для її вершин характерні пологі схили, вершини слабко виражені. Тому люди казали: «Йди в широкі гори». Це одна з версій назви.

Село Задубрівка стоїть на однойменному потоці, що відділяє їх від Рогізни і Горішніх Шерівців. В документах 1763, 1776 років цей потік називався Будилче.

Вперше село Задубрівка згадується в письмових джерелах 20 червня 1453 року під назвою Будилче. Пізніше вони злилися, прийнявши назву Задубрівка. Ця назва - типова для даної місцевості. Як свідчать перекази старожилів дане село з усіх боків було оточено непрохідними лісами. Звідки й назва заду брівки -

«місцевість за дубравою.»

В 1900 році в Задубрівці налічувалось 232 двори з 905 чоловік населення. Але один поміщик володів 336га землі, а всій селянській громаді належало 606га землі. Тож і не дивно, що хлібороби продовжують шукати кращої долі. В 1899 році в Канаду емігрувало 56 задубрівчан. Еміграція на заробітки продовжувалась аж до воз'єднання Північної Буковини з Радянською Україною. На початок 20 століття на 1 селянський двір припадало лише 0,6 га, землі.

Історія сіл Шубранець і Васловівці перегукується своїми подіями з історією Горішніх Шерівців та Задубрівки, адже ці села завжди вели економічну та соціальну співпрацю і на всіх етапах свого існування находились в однакових умовах.

Горішньошеровецька територіальна громада Чернівецького району Чернівецької області була утворена у грудні 2020 року. Вибори голови громади та депутатського корпусу відбулися в 25 жовтня 2020, а перша сесія Горішньошеровецької сільської ради територіальної громади відбулася 21 листопада 2020 року. До складу територіальної громади увійшли  села:  Задубрівка, Шубранець, Васловівці та центр громади –  село Горішні Шерівці.

Загальна площа Горішньошеровецької територіальної громади – 80,2 км².

 Рис. 2. Картосхема громади отримана шляхом дешифрування

 

Адмінінстративний центр громади – село Горішні Шерівці, знаходиться на відстані 16 км від обласного центру м. Чернівці. Горішньошеровецька ТГ розташована зпівнічної сторони блище до центру Чернівецької області, в межах Хотинської височини. На заході ТГ межує з Кіцманською територіальною громадою, на піденному заході з Мамаївською територіальною громадою, на півдні з Чернівецькою територіальною громадою, на півночі – із Заставнівською територіальною громадою та на заході з Юрковецькою територіальною громадою.

 

 

Демогеографічна ситуація Горішньошеровецької територіальної громади як індикатор її соціально-економічного розвитку

 

 Демографічна ситуація в територіальній громаді безпосередньо впливає на економічне становище та соціальне життя. Кількість працездатного населення, демографічні процеси, розміщення населення по території - це все є вагомим фактором в формуванні внутрішньої економіки та в процесах що відбуваються у соціальній сфері.

Населення Горішньошеровецької ОТГ становить 6797 осіб, з яких: діти від 0 до 5 років – 328 осіб (4,8%), від 5 до 6 років – 68 осіб (1%), від 6 до 18 років – 957 (14%), основна частка припадає на економічно активне населення, це особи віком 18 – 60 років – 4192 (61,7%), та люди похилого віку, старші 60 років – 1252 (18,4%). Середня тривалість життя населення 61 рік. Можемо зробити висновок, що у громаді відбувається старіння населення. 

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

4000

4500

Від 0 до 6

років

Від 6 до 18

років

Від 18 до 60

років

Більше 60

років

 

Рис. 3. Діаграма. Вікова структура населення

 

Розлядаючи кількість населення у всіх селах окремо, можемо побачити, що найбільша кількість населення у селі Горішні Шерівці – 2953 осіб, наступне по кількості село Шубранець – 1612 осіб, в свою чергу в селі Васловіці проживають 1349 особи, найменша кількість населення у селі Задубрівка – 899 осіб. Густота населення в громаді загалом - 84,7 осіб, а густота населення забудованих територій, тобто селитебної зони – 1234,5 

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

Горішні Шерівці

Шубранець

Васловівці

Задубрівка

 

Рис. 4. Діаграма кількості населення по селах

 

Що до поділу за статтю, то жінки в громаді переважають становлячи 53%, 3586 осіб, решта чоловіки – 3211 особа (47%). 

53

%

47

%

Чоловіки

Жінки

 

Рис. 5. Статева структура населення

 Національний склад населення однорідний, це переважно українці, дуже маленьку частку становлять росіяни, інші національні меншини в територіальній громаді не представлені.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ

ГОРІШНЬОШЕРОВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Соціальна сфера Горішньошеровецької територіальної громади

 Соціальна сфера Горішньошеровецької громади представлена, адміністративними установами, поштовими відділеннями, закладами освіти, амбулаторіями, будинками культури, бібліотеками, церквами, магазинами, ресторанами та зонами рекреації.

Будівля Горішньошеровецької сільської ради вміщує в собі крім органів управління громадою поштове відділення Укрпошти, вона знаходиться за адресою вул. Задубрівська,1.

ЦНАП

Адмінбудівлля у селі Горішні Шерівці та  ЦНАП

 

При Горішньошеровецькій сільській раді 12 березня 2024 року зареєстровано “Центр надання адміністративних послу” (далі – ЦНАП), який може забезпечити ндання більше 200 послуг мешканцям громади.  Однак ЦНАП не має віддалених робочих місць, тому жителі інших сіл задля отримання потрібних послуг повинні добиратись до адміністративного центру.  

За перший рік роботи ЦНАП вже було надано 645 адміністративних послуг. Серед доступних послуг: державна реєстрація актів цивільного стану, послуги у сфері реєстрації місця проживання, надання відомостей з Єдиних і Державних реєстрів, послуги у сфері архітектурно-будівельної діяльності, місцеві послуги, тощо. Процес інтеграції послуг в ЦНАП ще триває.

Перелік послуг, які надаються через ЦНАП, є динамічним і підлягає актуалізації. Згідно зі змінами чинного законодавства на відповідні послуги оновлюються інформаційні та технологічні картки, форми заяв.

В ЦНАП забезпечено певний рівень фізичної безбар’єрності: вхід обладнано пандусом, в наявності санітарна кімната для осіб з інвалідністю, вивіска дублюється шрифтом Брайля, наявна можливість встановлення відеозв’язку з перекладачем жестової мови, тощо.

В сфері цифровізації процесу надання адміністративних послуг забезпечено: прийом цифрових документів із застосуванням Дія. Шеринг, прийом квитанцій про оплату адмінінстартивного збору онлайн, підключення до електронної системи керування чергою, використання функціоналу “Модуль оцінки рівня задоволеності суб’єктів звернення”, подано заявку про підключення до ІС  “Вулик”.

У решті сіл громади стоврені старостинські округи: Васловівський старостинський округ (поширюється на село Васловівці, розміщений за адресою вул. Головна, 24, с. Васловівці), Шубранецкий старостинський округ (поширюється на село Шубранець, розміщений за адресою вул. Головна, 80Б) та Задубрівський старостинський округ (споширюється на село Задубрівка, вул. П. Амбросій, село Задубрівка), які забезпечують надання адміністративних послуг населенню.

 

 

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Дошкільна освіта є найважливішою сферою реалізації прав людини в забезпеченні рівних можливостей в отриманні якісної освіти. Доступність до якісної освіти започатковується з дошкільної освіти, оскільки саме вона є базою цілісного розвитку майбутніх громадян України, фундаментом творення нового освітнього процесу.

Заклади дошкільної освіти спрямовують свою діяльність на створення та забезпечення здорового, безпечного, комфортного середовища для всіх учасників освітнього процесу, підвищення якості освітньої діяльності. Мережа закладів дошкільної освіти  формується з урахуванням потреб батьків. 

Для задоволення потреб в отриманні дошкільної освіти функціонує 2 заклади дошкільної освіти - Горішньошеровецький ЗДО, Шубранецький ЗДО та 2 підрозділи дошкільної освіти  у складі закладів загальної середньої освіти у Васловівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів та Задубрівській філії І-ІІ ступенів структурному підрозділі дошкільної освіти Горішньошеровецького ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Сучасна дошкільна освіта є цілісною системою розвитку дітей раннього та дошкільного віку, що грунтується на принципах якості та доступності. Зміст дошкільної освіти органічно пов'язаний з ідеями Нової української школи, забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою в умовах шкільної реформи, оскільки гармонійний розвиток особистості дитини у період дошкільного дитинства та старту шкільного життя – основа подальшого її успіху в умовах безперервної освіти. Проведення спільних заходів сприяє обміну досвідом роботи педагогів дошкільних та закладів загальної середньої освіти із зазначеної проблеми.

З метою забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної освіти громади працює  інклюзивна група у Горішньошеровецькому ЗДО.

Закладами дошкільної освіти охоплено 138 дітей. Харчування здійснюється як за кошти місцевого бюджету, так і за батьківську плату.

Комп’ютерною технікою забезпечено 2 заклади дошкільної освіти та 2 дошкільних підрозділи закладів загальної середньої освіти.

Освітній процес з дітьми дошкільного віку здійснюють 20 педагогічних працівників.

 

ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

На території громади функціонують 3 заклади загальної середньої освіти: Васловівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, Шубранецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, Горішньошеровецький опорний заклад загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів та Задубрівська філія І-ІІ ступенів структурний підрозділ дошкільної освіти Горішньошеровецького опорного закладу загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів.

Станом на 05 вересня 2024/2025 навчального року у 3 закладах загальної середньої освіти здобували освіту 682 учні,  з них: 238 учнів - початкових класів, 342 учні - 5-9 класів та 102 учні - 10-11 класів у 47 класах. Фактична наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти на 05.09.2024 року становила – 14,5 осіб.

Проводиться відповідна робота щодо виконання заходів оптимізації мережі з метою забезпечення якісної освіти і раціонального та економного використання коштів освітньої субвенції та коштів місцевого бюджету, передбачених на утримання закладів.

Оптимізація мережі закладів загальної середньої освіти громади - це необхідний процес реалізації найкращого варіанту із можливих для рівного доступу до якісної освіти всім дітям.

Інклюзивне навчання у вересні 2024 року було організоване для 13 дітей з особливими освітніми потребами:  9 дітей у 7-ми класах Горішньошеровецького ОЗЗСО І-ІІІ ст., 1 дитини у Шубранецькому ЗЗСО І-ІІІ ст., для 2 дітей у Задубрівській філії І-ІІст. структурному підрозділі дошкільної освіти Горішньошеровецького ОЗЗСО І-ІІІ ст., 1 дитини у Горішньошеровецькому ЗДО. Введено 10 ставок асистента вчителя, 1 ставка асистента вихователя.

Рішенням ХХVІ сесії VIII скликання Горішньошеровецької сільської ради від 12.07.2023 року № 1-26/2023 прийнято програму «Підтримка обдарованих дітей Горішньошеровецької сільської територіальної громади на 2023-2027 роки», відповідно до якої щорічно призначаються  та виплачуються одноразові виплати  сільського  голови обдарованим учням-переможцям олімпіад, турнірів, конкурсів, спортивних змагань обласного та Всеукраїнського рівнів та випускникам, які отримали свідоцтво про повну загальну середню освіту з відзнакою.

В закладах освіти Горішньошеровецької територіальної громади облаштовано та зареєстровано 8 споруд цивільного захисту призначених для укриття учасників освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій. З них 2 - ПРУ та 6 - найпростіші укриття, табл. 2

Таблиця 2

Споруди цівільного захисту Горішньошеровецької

територіальної громади

№ п/п	Назва ЗО	Проектна потужність	Наповненість 2022/2023  2024/2025           2023/2024
1	Горішньошеровецький ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Задубрівська філія І-ІІ ступенів структурний підрозділ дошкільної освіти Горішньошеровецького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів	550     220   34	342     49   0	359     58   12	366     69   15
2	Васловівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів/ Дошкільний підрозділ	360     59	130     30	136     35	15     35
3	Шубранецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів	450	161	176	188
4	Горішньошеровецький заклад дошкільної освіти	87	68	70	98
5	Шубранецький заклад дошкільної освіти	106	40	51	62

 

У закладів освіти навчається та виховується 717 здобувачів освіти та 214 вихованців.

У Горішньшеровецькому ОЗЗСО навчається 340 учнів, кількість персоналу 49 осіб. У Задубрівській філії учнів 43 осіб, персоналу – 24 особи. Васловівський ОЗЗСО налічує 140 учнів та 24 особи персоналу, Шубранецький ЗЗСО: учнів – 150, персоналу – 27.

0

50

100

150

200

250

300

350

400

Горішньошеровецький ОЗЗСО

Задубрівська філія

Васловівський НВК

Шубранецьний ЗЗСО

осіб

 

 Рис. 6. Діаграма розподілу учнів по школах

 Охорона здоров’я

Медичні послуги населенню громади надають підрозділи КНП “Вікнянський центр надання первинної медико-санітаної допомги”: амбулаторії у селах Горішні Шерівці та Шубранець, а також фельдшерсько-акушерські пункти у селах Васловівці та Задубрівка.  У медичних закладах працюють 4 сімейні лікарі. Також медичне обслуговування населення забезпечують 8 медичних сестер.

Загалом жителями громади укладено 4754 декларації з сімейними лікарями у місцевих медичних закладах. Жителі громади можуть отримати весь спектр послуг, в тому числі візити додому, оскільки фельдшерсько-акушерський пункт у селі Васловіці та амбулаторія у селі Горішні Шерівці маєють автомобілі для здійснення таких виїздів (також виїждажють до села Задубрівка). Завдяки наяному оснащенню у амбулаторіях проводять загальні аналізи та різні діагностичні тести. Проте є потреба в оновленні медичного оснащення, закупівлі нового гематологічного аналізатора, ремонту будівель медичних закладів та закупівлі меблів.

На території громади немає закладів вторинної медичної ланки чи спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, проте на доступній відстані (приблизно 10 км.) знаходяться обласні заклади охорони здоровя.

Уже усталеною традицією протягом останніх років є проведення у амбулаторії села Горішні Шерівці "Дня донора” для потреб Збройних сил України. Раз на три-шість місяців працівниками КНП “Чернівецький обласний центрслужби крові” здійснюються виїзний забір крові, до якого доєднуються усі бажаючі жителі Горішньошеровецької громади (щоразу це мінімум 30 людей).

КУЛЬТУРА

У Горішньошеровецькій громади є 3 будинки культури: у селі Горішні Шерівці, у селі Шубранець та у селі Васловівці та будинок фольклору у селі Задубрівка. Усі вони входять до комунального закладу «Центр культури, дозвілля і спорту Горішньошеровецької сільської ради», який  знаходиться у селі Шубранець. Виразником культурних традицій громади та села Шубранець зокрема є Шубранецький народний хор, заснований у 1951 році.  В 1970 році йому було присвоєно високе звання самодіяльного народного хору. З 1978 року і по сьогодні колективно керує Мудрий Петро Григорович. Під його керівництвом хор здобув всенародне визнання. Загалом було дано понад 1000 концертів. В репертуарі хорового колективу за весь час його існування налічується понад 500 пісень зі скарбниці українського народу.

Також у Центрі кульутри, дозвілля і спотру Горішньошеровецької сільської ради стоврено філілал з біблотечної діяльності, який забезпечує роботу громадських бібліотек у кожному селі. На сьогоднішній день бібліотеки функціонують в усіх селах громади. Книжковий фонд становить 28 103 книги. У звязку з військовою агресією активно впроваджується вилучення російськомовної літератури:  лише у бібліотеці села Горішні Шерівці протягом 2022 року було списано 325 таких книг. Натомість здійснюється наповнення сучасною, патріотичною, україномовною літературою: 660 книг одержані бібліотекою села Горішні Шерівці наприкінці 2021 року, 24 книги у 2022 році, а також  9 книжок у 2024 році та 86 книг у 2025 році одержані філіалом з бібліотечної діяльності Центру культури, дозвілля і спорту.

 Щодо рекреаційних зон, то в територіальній громаді є тільки один парк, що знаходиться в селі Горішні Шерівці між вулицями Шкільна та Незалежності. Стадіони є в кожному із сіл, в Горішніх Шерівцях окрім трав'яного стадіону знаходиться ще футбольне поле з штучним покриттям.

Щодо релігійного аспекту життя громади, то є тут церкви різних конфесій. В селі Горішні Шерівці - Церква Християн Віри Євангельської та Православна церква; в селі Задубрівка є Свято-Михайлівська церква, Свято-Михайлівський храм УПЦ; в селі Шубранець розміщується Дім Молитви ЄХБ (Євангельських Християн Баптистів), а в селі Васловівці - Жіночий монастир Преображення Господнього (ЧБЄ ПЦУ) та Свято-Успенський храм.

У селі Горішні Шерівці є 5 діючих продуктових магазинів і 2 будівельних магазини, у селі Задубрівка 3 продуктових магазини. У селі Васловівці 3 продуктових магазини, у селі Шубранець – 4. У селах Горішні Шерівці та Задубрівка є заклади надання гастрономічних та рекреаційних послуг. У селі Горішні Шерівці - ресторан "Плесо", бар-ресторан "Лаванда”, ресторан "Корона". У селі Задубрівка - ресторан "Сазан".

                    Один з магазинів мережі “Тано” у селі Горішні Шерівці

 У селах багато пам'ятників, у кожному із сіл, що входять до громади є пам'ятник односельчанам полеглим у Другій світовій війні, перед якими оформлені невеличкі площі з лавочками, де жителі села можуть проводити дозвілля, в Горішньошеровецькому парку знаходиться пам’ятник Тарасу Шевченку, окрім того в Задубрівці є пам'ятник Миколі Щербині.  Також, уже  під час  повномаштабного вторгнення, на цих площах встановлено Алеї слави та пам’яті, де розмсітили портрети Героїв, які віддали життя, захищаючи незалежність та територіальу цілість України, які похоронені у селах громади.

Об’єкти соціальнї інфраструктури нанесені на карту в програмному забезпеченні ArcGIS online.

Об’єкти соціальної інфраструктури Горішньошеровецької

 територіальної громади

 

Об'єкти	с. Горішні Шерівці	с. Задубрівка	с. Шубранець	с.Васловівці
Сільські ради	Горішньошеровецька сільська рада, Задубрівська, 1	Задубрівська сільська рада, вул. Амбросій Параски,3	Шубранецька сільська рада, вул. Головна, 80	Васловівська сільська рада, вул. Головна, 24
Школи	Горішньошеровецький ОЗЗСО, вул. Шкільна, 10А	Задубрівська філія Горішньошеровецького ОЗЗСО, вул. Щербини, 22А	Шубранецька ЗЗСО, вул. Шкільна, 12	Васловівська ЗЗСО, вул. Головна 52

 

Заклади дошкільної освіти	Горішньошеровецький ЗДО, вул Шкільна, 3	Дошкільний підрозділ Задубрівської філії Горішньошеровецького ОЗЗСО, вул. Щербини, 22А	Шубранецький ЗДО вул. Головна, 83а	Дошкільний підрозділ Васловівського ЗЗСО, вул Головна 52
Медичні установи	Лікарська амбулаторія, вул Задубрівська 2	ФАП, вул. Амбросій Параски, 3	Амбулаторія ЗПСМ, вулиця Головна, 80Б	Амбулаторія ЗПСМ, вулиця, Головна, 35

 

Ресторани бари, сауни тощо	Ресторан "Плесо"; ресторан "Лаванда", ресторан "Корона",	Ресторан "Сазан"	-	-
Поштові відділення	Укрпошта, вул Задубрівська 1	-	Нова Пошта. Поштове відділення №1. Шубранець, вул Л. Українки, 41	Нова Пошта. Поштове відділення №1. Васловівці, вул. Зелений Гай 1; Укрпошта, вул. Головна 24
Парки	Парк ім. Тараса Шевченка, між вул. Шкільна та вул. Незалежності	-	-	-
Стадіони	вулиця Макаренка, 10	вулиця Щербини,43,	Вулиця Спортивна	Вулиця Головна 52,

 

Спортивні майданчики	Горішні Шерівці, Шкільна,10 А	-	-	-
Пам’ятники	Пам’ятник односельчанам полеглим в Другій світовій Війні, пам’ятник Тарасу Шевченку	Пам’ятник Миколі Щербині, пам’ятник Тарасу Шевченку	Пам’ятник односельчанам полеглим у Другій світовій війні, пам’ятник Тарасу Шевченку	Пам’ятник полеглим односельчанам

 

Пам’ятки історії

2 стоянки давніх людей, давньоруське городище

Залишки поселень

Стоянка давніх людей

Стоянка давніх людей

Історія сіл громади сягає у далеке минуле. На околиці сіл Горішні Шерівці та Задубрівка виявлено залишки поселень трипільської культури бронзової доби (III-II тис. до н. е.).

 

Посилання на карту: https://arcg.is/0CPLeb0

 Рис. 7. Фрагмент інтерактивної карти

 

Транспортне сполучення з обласним центром в громаді забезепечене з усіх сіл: до двох сіл в громаді існують прямі автобусні маршрути з обласного центру – міста Чернівці (до села Горішні Шерівці щоденно з інтервалом в 30-45 хвилин курсує автобус №120, до села Шубранець курсує автобус №119 з інтервалом приблизно раз в 1 год. 40 хв. - 2 години) до двох інших можна добратися автобусами, що проїхають повз (у село Задубрівка заїджає автобус №119 “Чернівці-Шубранець”, у село Васловіці автобус “Чернівці-Заставна”). Прямого сполучення з обласним центром нема тільки в села Васловівці, але через село пролягає маршрут регіонального значення Чернівці – Заставна.

Ні залізниць, ні автостанцій, ні аеропортів в громаді нема, що пов'язане з тим, що територія громади відносно не велика, як і територія її адміністративних одиниць. Відстань до найблищої залізничної станції не більше 15 км.

 

Горішні Шерівці

 

Рис. 8. Картосхема транспортного сполучення з обласним центром

 

Отже, становище соціальної сфери Горішньошеровецької територіальної громади можна назвати задовільним, громада здатна забезпечити головні потреби свого населення, проте ряд проблем виділити можна.

 

Характеристика економічного розвитку

Горішньошеровецька територіальна громада спеціалізується на сільському господарстві, основна частина економічного потенціалу зосереджена у адміністративному центрі – селі Горішні Шерівці.

Первинний сектор економіки переважно представлений вирощуванням сільськогосподарських культур та тваринництвом. На території територіальної громади функціонує сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Свіженька мілк». Основним видом діяльності СТОВ «Свіженька мілк» є розведення великої рогатої худоби молочних порід, Також це сільськогосподарське товариство займається розведенням іншої великої рогатої худоби, овець і кіз, свиней та інших тварин, вирощуванням різних зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, вирощуванням баштанних культур та овочі, корнеплодів і бульбоплодів, та інших однорічних і дворічних культур. Товариство є приватною формою власності. В оренді у СТОВ «Свіженька мілк» на даний момент перебуває 39 ділянок. На території підприємства у 2024 році завершено будівництво молоко-переробного заводу, однак повноцінну роботу досі не розпочато.

У селі Шубранць приватний підприємець активно займається розвитком пташиної яйцеферми з збутом яєчної продукції.

Щодо видобувної промисловості, то в Горішньошеровецькій територіальній громаді знаходиться піщаний кар’єр, де, окрім піску, видобувають камінь пісковик 

В адміністративному відношенні кар’єр знаходиться на східній околиці с. Горішні Шерівці Чернівецького району Чернівецької області, на віддалі 7.0 км на північ від залізничної станції Садгора, 12 км на північ від обласного центру м. Чернівці.

 

 

Рис. 9. Картосхема розміщення кар’єру відносно села Горішні Шерівці

 

Рис. 10. Ситуаційний план кар’єру

      Рис. 11. Динаміка зміни розмірів кар’єру від початку його розробки

 

На даний момент видобувна діяльнісь у кар’єрі проводиться не на повну потужність, попит значно зменшився відносно попередніх років.

Ліси громади 2300 га зараз належить до єдиного лісового господарства ДП «Ліси України».

Вторинний сектор в Горішньошерівецькій територіальній громаді представлений невеличкими виробництвами. А саме: мийних засобів, панчішних виробів, кованих виробів, металева огорожа (сітка).

Виробництво сконцентроване в приміщеннях колгоспної ферми в селах Горішні Шерівці, Шубранець, Васловівці.

Елекропостачання в адміністративних селах територіальної громади стабільне, потужністю 50 кв, освітлення є у 58 вулиць, довжина мережі освітлення 62 км.

Із джерел альтернативної енергії в громаді тільки міні сонячні електростанції які знаходяться у приватній власності, всього в селах громади їх 30.

Одна з приватних сонячних електростанцій

 

Вулична газопровідна мережа є у всіх, газорозподільна станція знаходиться у селі Задубрівка. В селі Горішні Шерівці за останні роки було проведено ряд ремонтних робіт пов'язаних з газопостачанням, на даний момент ситуація з газопостачанням задовільна. 

 Водопостачання в громаді не централізоване, населення переважно використовує воду з власних криниць. У Шубранці знаходиться станція перекачки води водогону «Днісер Чернівці», звідки вода подається СТОВ «Свіженька мілк» та деяким соціальним установах.

Централізованої єдиної каналізаційної мережі немає, налічується 2600 вигрібних ям. В громаді запроваджено централізований збір та вивіз сміття, два рази на місяць підрядником виконоуються роботи із збору та вивезення сміття на Чернівецке сміттєзвалище.

 

 «Бюджету територальниї громади: доходи та видатки»

Основними надходженнями до бюджету Горішньошеровецької громади є місцеві податки та збори (56%), податок на доходи фізичних осіб (44%).

 

Сільський бюджет  ради за 2024 рік виконано по доходах в сумі  58091296,72  грн, що складає 105,0   відсотка до уточненого плану на рік – 55327002,43 грн, в тому числі загальний фонд – 53994857,19 грн, що становить 105,06 відсотка до уточнених планових показників  за рік 51394260,00 грн, та по спеціальному фонду – 4096439,53 грн, або 104,16 відсотка до уточненого плану   3932742,43 грн., на 2024 рік.

До загального і спеціального фондів сільського бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 2024 рік надійшло 22818982,04 грн, що на  2769709,61 грн більше уточненого плану 20049272,43 грн, або план виконано на 113,81 відсотка.

Власні доходи загального фонду склали 19733142,51 грн, що на 2606012,51 грн. більше уточненого плану 17127130,00грн, план виконано на 115,22 відсотка.

Надходження спеціального фонду становлять 3085839,53 грн, що на   163697,10 грн. більше уточненого плану 2922142,43 грн, або виконано на 105,60   відсотка.

У загальному фонді сільського бюджету на 2024 рік передбачено міжбюджетних трансфертів в сумі 35277730,00 грн із них: По видатках сільський бюджет ТГ  виконано в сумі 60235128,65 грн, або 92,81  відсотка до уточненого плану (уточнений план  64903946,00 грн), в тому числі по загальному фонду – 55905918,12 грн, або на 94,18 відсотка  (уточнений план ( 59361575,00  грн), спеціальному фонду –  4329210,53 грн, або на  78,11 відсотка  (уточнений план 5542371,00 грн). З сільського бюджету  протягом звітного періоду  кошти на кредитування  не спрямовувались.

Д О Х О Д И

 Сільський бюджет  ради за 2024 рік виконано по доходах в сумі  58091296,72  грн, що складає 105,0   відсотка до уточненого плану на рік – 55327002,43 грн, в тому числі загальний фонд – 53994857,19 грн, що становить 105,06 відсотка до уточнених планових показників  за рік 51394260,00 грн, та по спеціальному фонду – 4096439,53 грн, або 104,16 відсотка до уточненого плану   3932742,43 грн., на 2024 рік.  

До загального і спеціального фондів сільського бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 2024 рік надійшло 22818982,04 грн, що на  2769709,61 грн більше уточненого плану 20049272,43 грн, або план виконано на 113,81 відсотка.

Власні доходи загального фонду склали 19733142,51 грн, що на 2606012,51 грн. більше уточненого плану 17127130,00грн, план виконано на 115,22 відсотка.

Надходження спеціального фонду становлять 3085839,53 грн, що на 163697,10 грн. більше уточненого плану 2922142,43 грн, або виконано на 105,60   відсотка.

    Найбільшу питому вагу у надходженнях загального фонду займає   податок та збір на доходи фізичних осіб (46,26 відсотка від загальної суми надходжень), якого надійшло 9127942,20 грн, що на  1527942,20 грн. більше плану, відсоток виконання 117,16 %.

Другим важливим джерелом наповнення доходної частини загального фонду є єдиний податок (33,59 відсотка від загальної суми надходжень), якого надійшло  в сумі 6628359,43 грн, що на  261229,43 грн. більше плану, відсоток виконання 104,10%.

Також в розрізі основних платежів до загального фонду надійшло:

- плати за землю –  в сумі 2471372,87 грн. (12,52 відсотка надходжень до загального фонду), або +431372,87 грн.) до плану;

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки    грн. ( -24819,31 грн. до плану);

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в сумі 289693,09грн, або (+ 39693,09 грн. 115,88 відсотка планових показників);

- рентної плати за користування надрами місцевого значення – 275766,63 грн (+105766,63 грн., 162,22 відсотка планових показників);

- акцизного збору склали – 647462,56 грн., що становить  147,15 відсотка до плану (+ 207462,56 грн.);

-інші податки та збори не надходили.

В 2024 році по кодах 21080000  „Інші надходження” до сільського бюджету надійшло 33696,24 грн.

-адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності -25795,90 грн.

Надходження спеціального фонду становлять 6050323,54 грн, що на          180130,74 грн. більше уточненого плану 5870192,8 грн, або виконано на 103,07                    відсотка.

В розрізі основних платежів до спеціального фонду надійшло:

-  власних надходжень бюджетних установ – 3085839,53 грн., з них:

- цільових фондів, утворених органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади – 784388,63 грн .

- грошових стягнень за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності 126236,02 грн.

-  екологічного податку  - 1432,73 грн.

- кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення 47071,00 грн.

В громаді проводяться  заходи щодо наповнення дохідної частини сільського бюджету.

Так, на протязі року проводились наради - семінари з старостами   місцевих округів, з метою вивчення можливостей додаткових резервів надходжень до сільського бюджету, залучення до оподаткування осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і не зареєстровані  в ДПІ, прискоренню  укладання договорів оренди на землю .

 З метою виявлення суб’єктів підприємницької діяльності, які мінімізують сплату податків шляхом здійснення виплат у „конвертах”, використовують працю неоформлених найманих працівників та нараховують заробітну плату нижче встановленого законодавством мінімального розміру, не показують всю виручку від реалізації підакцизних товарів .

З метою збільшення надходжень до сільського бюджету та погашення заборгованості по платежах в бюджет в 2024 році  проводились засідання комісії з питань забезпечення своєчасності сплати податків та погашення заборгованості по заробітній платі, на яких було заслухано 6 керівників  та  фізичних осіб - підприємців, яким дано відповідні доручення з погашення заборгованості.  

 

         Рис. 12.   Структура доходів Горішньошеровецької територіальної громади за 2024 рік

 

 

 ВИДАТКИ ТА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Видаткова частина сільського бюджету за 2024 рік склала 60235128,65 грн, або 92,81  відсотка до уточненого плану (уточнений план  64903946,00 грн), в тому числі по загальному фонду – 55905918,12 грн, або на 94,18 відсотка  (уточнений план ( 59361575,00  грн), спеціальному фонду –  4329210,53 грн, або на  78,11 відсотка  (уточнений план 5542371,00 грн).

 

Рис. 13. Структура видатків Горішньошеровецької територіальної громади за 2024 рік

 

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

 

Соціальна сфера – це серце людського капіталу громади. Її розвиток спрямований на забезпечення гідного життя кожного мешканця громади: від дитини до  людини похилого віку. В умовах війни, економічної нестабільності та міграційних процесів потреба в якісних соціальних послугах особливо зростає.

Мета стратегічного розвитку соціальної сфери – побудова ефективної, інклюзивної системи соціальних послуг, яка забезпечує базові потреби, підтримує вразливі групи населення та сприяє розвитку людини протягом усього життя.

Соціальний паспорт громади дає картину про наявність вразливих груп населення, які проживають на території громади.

 

                                                                                                                                  Таблиця 4

Структура населених пунктів

Назва населених пунктів	Кількість населення, осіб	чоловіків	жінок
Горішні Шерівці	2855	1374	1481
Задубрівка	804	397	407
Шубранець	1600	764	836
Васловівці	1232	579	653
Загальна кількість  населення по територіальній громаді:	6491	3114	3374

 

Таблиця 5

Статистика соціальних груп в розрізі населених пунктів

(зазначаються кількісні дані)

№   п/ п	Назва соціальних груп	Назва населеного пункту:
		Горішні Шерівці	Задубрівка	Шубранець	Васловівці	Всього
1	Кількість дітей, з них:	600	135	260	207	1202
1.1	діти віком від 0 до 6-х років	136	28	72	43	279
1.2	діти віком від 6 до 18  років	464	107	188	164	923
1.3	діти з інвалідністю	12	7	3	10	32
1.4	діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування	8	-	1	2	11
1.5	діти, які перебувають у складних життєвих обставинах	4	8	4	4	20
1.6	сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах	2	1	2	1	6
2	Особи з інвалідністю, з них:	92	27	61	46	226
2.1	І групи	15	1	6	7	29
3	Особи похилого віку, з них:	432	181	283	269	1165
3.1	одинокі	36	7	8	-	51
4	Загальна кількість сімей	1170	320	624	534	2648
4.1	- в них дітей	600	135	260	207	1202
5	Багатодітні сім’ї	21	6	27	15	69
5.1	в них дітей	180	22	95	46	343
6	Сім’ї опікунів (піклувальників)	3	-	1	2	6
6.1	в них дітей	6	-	1	2	9
7	Прийомні сім’ї, в них:	-	-	-	-	-
7.1	прийомні діти	-	-	-	-
7.2	рідні діти	-	-	-	-
8	Дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), в них:	-	-	-	-
8.1	діти-вихованці	-	-	-	-
8.2	рідні діти	-	-	-	-
9	Кількість учасників АТО	55	39	43	49	186
10	Кількість внутрішньо переміщених осіб, з них:	59	9	5	17	90
10.1	дітей	13	3	2	6	24
10.2	осіб працездатного віку	28	2	1	6	37
10.3	осіб пенсійного віку	16	4	2	5	27
10.4	осіб з інвалідністю	2	-	-	-	2
11	Кількість сімей, які виховують дитину з інвалідністю	11	6	3	10	30
11.1	в них дітей з інвалідністю	12	7	3	10	32
12	Кількість сімей, в яких існує ризик вилучення дітей та передачі до закладів державного утримання	-	-	-	-
13	Кількість сімей, в яких вилучено дітей	-	-	1	-	1
13.1	в них дітей	-	-	2	-	2
14	Кількість дітей, які перебувають і інтернатних закладах	1	-	-	-	1
15	Особи, які постраждали від  насильства та /або насильства за ознакою статі	-	-	-	-	-
16	Особи, які постраждали від торгівлі людьми	-	-	-	-	-
19	Бездомні особи	-	-	-	-	-

 

В Горішньошеровецькій територіальній громади функціонують: відділ соціального захисту населення, Центр надання соціальних послуг, служба у справах дітей. З квітня 2025 року введено посаду фахівця з супроводу ветеранів. 

Відділом соціального захисту населення надаються послуги населенню по оформленню всіх видів допомог, пільг та субсидій. Також з місцевого бюджету з 2021 року іде фінансування соціальної допомоги «Компенсаційна виплата фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за особами з інвалідністю, особам з когнітивними порушеннями, престарілим особам, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та не здатні до самообслуговування» відповідно до постанови №859 Кабінету Міністрів України.

Центр надання соціальних послуг надає соціальну послугу «Догляд вдома» для одиноких та престарілих громадян, соціальний супровід сімей СЖО надає фахівець з соціальної роботи на умовах співфінансування.

Фахівцем із супроводу ветеранів надаються послуги ветеранам та ветеранкам, членів їх сімей, членів загиблих захисників та захисниць України, учасникам бойових дій, інвалідам війни.

   Створено робочу групу для визначення потреб населення у соціальних послугах та якість їх надання.

 Назва та зміст місцевих програм, які містять положення стосовно питань соціального захисту населення, в тому числі, задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах:

Програма підтримки ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України на 2024-2026 рр.

Програма надання підтримки внутрішньо переміщеним особам у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні на території Горішньошеровецької сільської ради на 2025-2027 рр.

Програма «Турбота» Горішньошеровецької сільської ради на 2025-2027 рр.

Програма про надання одноразової грошової матеріальної допомоги  громадянам, які проживають на території Горішньошеровецької сільської ради на 2025-2027 рр.

Також Горішньошеровецька територіальна громада має на меті створення Дитячого простору, оскільки через війну діти переживають стрес, втрату близьких, зміну місця проживання. Вони потребують емоційної стабільності, ігрової активності, спілкування з однолітками та підтримки дорослих.

Мета цього проєкту – створити безпечне, комфортне та ресурсне середовище для психологічної підтримки, навчання та дозвілля дітей в умовах війни.

Разом із тим для дорослих жителів громади буде створений Центр життєстійкості, як безпечне мультифункціональне місце в громаді, яке об’єднує ресурси для підтримки психічного здоров’я, емоційної стабільності, соціального зв’язку та здатності адаптуватися до складних обставин. Особливо актуальною така ініціатива є в умовах війни, ВПО, втрат, тривалого стресу й невизначеності.

 

ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

Деякі проблеми розвитку Горішньошеровецької громади

Горішньошеровецька територіальна громада має значний природно-ресурсний, соціальний та економічний потенціал, однак на шляху до сталого розвитку вона стикається з низкою проблем, які потребують системного вирішення. Серед найбільш актуальних викликів можна виокремити наступні:

1. Недостатня зайнятість населення та відтік трудових ресурсів. У громаді спостерігається тенденція до трудової міграції, особливо серед молоді, що призводить до старіння населення та дефіциту робочої сили. Обмежені можливості працевлаштування на місцевому рівні та низька активність приватного сектору сприяють зростанню тіньової зайнятості. Хоча в громаді функціонує кілька агроформувань і малих виробництв, вони не забезпечують достатнього рівня зайнятості для всіх працездатних жителів.
2. Нерівномірний доступ до адміністративних та соціальних послуг. Хоча в адміністративному центрі діє ЦНАП, його доступність для мешканців віддалених сіл залишається проблемною через відсутність віддалених робочих місць. Це створює незручності для жителів сіл Васловівці, Шубранець та Задубрівка, яким доводиться витрачати час і ресурси на отримання базових послуг.
3. Зношеність інженерної інфраструктури та проблеми комунального господарства. На території громади відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, переважна більшість жителів користується криницями та вигрібними ямами. Централізований збір сміття реалізований, проте потребує удосконалення. Недостатній розвиток комунальних служб унеможливлює повноцінне обслуговування всіх населених пунктів.
4. Проблеми в галузі освіти. Попри стабільну мережу освітніх закладів, спостерігається нерівномірна наповненість класів, що створює потребу в оптимізації. Заклади освіти мають обмежені фінансові можливості щодо модернізації матеріально-технічної бази, енергозбереження та цифровізації освітнього процесу. Впровадження інклюзивного навчання є позитивною практикою, однак потребує подальшого ресурсного забезпечення.
5. Недостатня інтеграція інфраструктури та логістики. Громада розташована поблизу Чернівців і має сприятливе розміщення відносно обласного центру, однак поганий стан місцевих доріг, низький рівень логістичної інтеграції та недостатня транспортна доступність стримують економічний розвиток, туристичну активність та інвестиційний інтерес.
6. Не використаний до кінця ресурсний потенціал. Попри наявність річок, озер, лісів та родовищ корисних копалин (пісок, глина, пісковик), їх економічна експлуатація обмежена або недостатньо ефективна. Наприклад, видобуток у піщаному кар'єрі не ведеться на повну потужність через зменшення попиту, а більшість водних об’єктів не використовується як потенційна рекреаційна чи інвестиційна база.
7. Низька туристична привабливість і недорозвинена інфраструктура. Попри наявність ресторанів і рекреаційних зон у селі Горішні Шерівці та Задубрівка, відсутність системного просування туристичних можливостей, облаштованих маршрутів, брендованих туристичних продуктів та маркування стримує розвиток внутрішнього туризму.
8. Недостатній рівень цифровізації та енергозбереження. На території громади лише поодинокі приватні мінісонячні електростанції, централізованих рішень у сфері альтернативної енергетики на рівні комунальних установ немає. Цифрова інфраструктура на ранньому етапі розвитку: в ЦНАП запроваджено лише базові функції, а цифровізація послуг триває.
9. Низька підприємницька активність і складний доступ до фінансів. Малі підприємці громади мають обмежений доступ до зовнішніх джерел фінансування, бракує інформування про гранти чи державні програми підтримки бізнесу. Також відчутна потреба у підвищенні рівня фінансової та управлінської грамотності підприємців.
10. Слабкий рівень міжсільової інтеграції. Села громади часто розвиваються автономно, без достатньої координації, що знижує ефективність розподілу ресурсів та реалізації спільних проєктів. Це ускладнює створення єдиного бренду громади та зменшує її конкурентоспроможність.

Таким чином, Горішньошеровецька громада потребує комплексного підходу до розвитку, спрямованого на модернізацію інфраструктури, активізацію економічної діяльності, удосконалення адміністративних послуг і підвищення добробуту жителів. Подолання зазначених проблем має стати основою стратегічного планування на найближчі роки.

4.2. Сценарії розвитку Горішньошеровецької громади

Сценарне моделювання є важливою частиною стратегічного планування, що дозволяє прогнозувати різні траєкторії розвитку громади залежно від зовнішніх та внутрішніх факторів. Для Горішньошеровецької громади виділено два основні сценарії: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний), які базуються на реальних умовах соціально-економічного середовища.

 

Інерційний сценарій (песимістичний) передбачає розвиток громади за інерцією, без суттєвих змін у державній політиці чи внутрішній мобілізації місцевих ресурсів. У такому випадку громада не зможе в повній мірі використати свій потенціал, а наявні ресурси поступово деградують.

На національному рівні припускається збереження невизначеної ситуації з безпекою, високий рівень інфляції, слабка гривня, повільне впровадження реформ, низька інвестиційна привабливість та недостатнє фінансування інфраструктурних проєктів. Податковий тиск на бізнес залишається високим, понад 50% малого і середнього бізнесу — в тіні.

На рівні громади – зростає безробіття, посилюється відтік населення, особливо молоді, соціальна інфраструктура зношується, відсутні інвестиції. Сільське господарство залишається сировинним, без розвитку переробки, туризм не активізується через відсутність інфраструктури. Громада не має ресурсів для підтримки енергетичних чи екологічних ініціатив. У результаті – погіршення якості життя, втрата людського потенціалу, зниження надходжень до бюджету та поступове згортання розвитку.

 

Модернізаційний сценарій (реалістичний) передбачає активне залучення зовнішніх і внутрішніх ресурсів для розвитку. У цьому варіанті громада демонструє ініціативність, спроможність до стратегічного управління та партнерства. Завдяки зростанню національного ВВП, реалізації реформ, стабілізації фінансової системи та доступу до державних і міжнародних фінансів з’являються можливості для зростання.

На місцевому рівні Горішньошеровецька громада актуалізує інвестиційний паспорт із базою вільних ділянок, проводить інформаційні кампанії для інвесторів, створює мікроінкубатор на базі вільного комунального приміщення. У сфері енергетики реалізуються проєкти встановлення сонячних панелей на школах і медичних закладах, проводиться енергоаудит комунальних об'єктів.

Активізується малий і середній бізнес у таких сферах, як агропереробка (молоко, овочі, фрукти), крафтове виробництво, цифрові послуги. Запроваджуються мікрогранти на підтримку самозайнятості. Зростає інтерес до зеленого туризму, з'являються еко-садиби, рибальські бази. Громада формує власний бренд, підвищується її впізнаваність у Чернівецькій області.

Результатом модернізаційного сценарію є зростання зайнятості, зупинка трудової міграції, підвищення доходів населення, оновлення соціальної інфраструктури та активна участь громади у проектах розвитку. Громада стає комфортною територією для життя, ведення бізнесу та туризму. Успішна реалізація стратегії дозволяє Горішньошеровецькій громаді зміцнити свою економічну незалежність, привабливість і стійкість до зовнішніх викликів.

 

4.3. Стратегічне бачення розвитку Горішньошеровецької територіальної громади

(за результатами засідання з розробки стратегії)

Горішньошеровецька територіальна громада — це громада сталого розвитку, в якій ефективно використано природні, людські та інфраструктурні ресурси задля зміцнення місцевої економіки, розвитку підприємництва та туризму. Це простір для комфортного життя, самореалізації мешканців і безпечного майбутнього наступних поколінь.

 

4.4. SWOT -аналіз Горішньошеровецької громади

SWOT-аналіз Горішньошеровецької територіальної громади є важливим інструментом стратегічного планування, що дозволяє виявити внутрішні сильні та слабкі сторони громади, а також зовнішні можливості та загрози, які впливають на її розвиток. Цей аналіз базується на оцінці природного, економічного, соціального та інфраструктурного потенціалу громади, враховуючи сучасні виклики та перспективи. Його результати є основою для визначення стратегічних пріоритетів, операційних цілей і конкретних заходів, що сприятимуть сталому зростанню Горішньошеровецької громади у середньо- та довгостроковій перспективі.

Таблиця 6

Фактори SWOT-аналізу  Горішньошеровецької громади

Сильні сторони (Strengths) S1. Віддаленість від лінії фронту та відносно безпечна ситуація. S2. Близькість до обласного центру Чернівці (15 км) і до залізничної станції «Чернівці-Північна» (10 км). S3. Розвинена логістика та транспортна доступність до Чернівців. - Високий рівень освітніх послуг і успіхи ЗЗСО громади. S4. Наявність працездатного населення. - Наявність працюючих підприємств та фермерських господарств. S5. Доступність вільних нежитлових приміщень для бізнесу. S6. Можливості для розвитку відновлюваної енергетики (сонячні електростанції, землі для їх розміщення). S7. Природні ресурси: ліси, річки, родовища піску. S8. Добре розвинена сфера послуг (торгівля, громадське харчування, ресторани).

Слабкі сторони (Weaknesses) W1.Відсутність великих бюджетоутворюючих підприємств. W2.Незадовільний стан доріг і відсутність доріг міжнародного значення. W3.Неврегульована внутрішня транспортна мережа в межах громади. W4.Відсутність комунального господарства. W5.Нестача кваліфікованих кадрів та відтік молоді. W6.Недостатній розвиток банківської інфраструктури (відсутність банкоматів). W7.Необхідність модернізації систем газопостачання, будівництва систем водопостачання водовідведення та освітлення. W8.Обмеженість закладів для молоді та позашкільної освіти. W9.Низький рівень контролю за використанням природних ресурсів та станом водних об’єктів. W10.Високий відсоток витрат на соціальну сферу у структурі бюджету.

Можливості (Opportunities) O1. Релокація підприємств із небезпечних регіонів України. O2. Інвестиції у розвиток зеленої енергетики та енергоефективності. O3. Розвиток малого і середнього бізнесу через програми підтримки. O4. Підвищення туристичної привабливості (зелені зони, гастрономія, культура). O5. Розвиток соціальної інфраструктури, зокрема медичної та молодіжної. O6. Виробництво локальної продукції для внутрішнього ринку та експорту.

Загрози (Threats) T1. Трудова міграція працездатного населення у пошуках більшого заробітку T2. Делегування значної частини повноважень у сфері соціального захисту без фінансової підтримки держбюджету T3. Закриття та скорочення закладів культури через брак коштів на іх утримання T4. Значне сповільнення розвитку через нестабільну безпекову  ситуацію в країні T5. Зміни клімату, що можуть негативно вплинути на сільське господарство.

 

SWOT-аналіз виявляє взаємозв’язки сформульованих факторів через матрицю SWOT та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації впливають на вибір відповідної стратегії розвитку, які «точки зростання» формують потенційні «кластери» факторів та які конкурентні переваги території Горішньошеровецької громади мають стратегічне значення в умовах зовнішніх викликів. Саме ці взаємозв’язки дають змогу сформулювати порівняльні переваги, ризики та виклики, що є основою для стратегічного вибору – визначення стратегічних і операційних цілей довгострокового розвитку громади. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв’язок, пунктирна – слабкий.

Таблиця  7

Сценарії прогнозування можливих змін у громаді

	Можливості (Opportunities)	Загрози (Threats)
Сильні сторони (Strengths)	S-O стратегії: Використання сильних сторін для реалізації можливостей: • Використати вигідне розташування (S1–S3) для залучення релокованих підприємств (O1) • Стимулювати інвесторів для розвитку ЗЕ (S6) і енергетичної реформації (O2) • Розвивати туризм (S7, S8) – рекреація, гастрономія, зелений туризм (O4)	S-T стратегії: Використання сильних сторін для нейтралізації загроз: • Підвищити рівень самозайнятості завдяки доступним приміщенням (S5), зменшуючи трудову міграцію (T1) • Створити привабливе середовище для малого бізнесу – компенсуючи нестабільність безпекової ситуації (T4)
Слабкі сторони (Weaknesses)	W-O стратегії: Подолання слабких сторін за рахунок зовнішніх можливостей: • Розвинути внутрішній транспорт та дороги (W2–W3) для покращення доступу до інвестоб'єктів (O3, O6) • Покращити систему освітлення, зв’язку, молодіжну політику (W7, W8) - для утримання молоді (O3) • Запровадити програми професійного навчання для зменшення нестачі кадрів (W5)	W-T стратегії: Зменшення слабкостей, щоб уникнути загроз: • Модернізувати заклади культури та медицину (W8, W10) - щоб не допустити їх закриття (T3) • Реалізувати заходи цифровізації, щоб компенсувати нестачу банківських сервісів (W6) • Залучити фінансування на медичне обладнання - уникнути навантаження на громаду в умовах T2

 

4.5. Висновки та ідентифікація пріоритетів ровитку

Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку Горішньошеровецької територіальної громади

Аналіз сценаріїв розвитку, матриці SWOT та фактичних соціально-економічних умов дозволяє визначити ключові вектори майбутнього стратегічного розвитку Горішньошеровецької громади.

Порівняльні переваги: Громада має вигідне географічне розташування неподалік Чернівців та залізничної станції, що забезпечує добру логістичну доступність. Значний природний потенціал — розвинуте риборозведення, наявність водних ресурсів, сільськогосподарських угідь та лісів — формує базу для розвитку аграрного сектору, садівництва та зеленого туризму. Наявність працюючих агропідприємств, підприємств із переробки, а також ресурсів для розвитку альтернативної енергетики, зокрема сонячних електростанцій, дозволяє залучати інвесторів у нові енергетичні проєкти. Сприятливим є активне функціонування ЦНАПу, надання понад 600 послуг за перший рік, інклюзія та якісна освіта, що створює основу для збереження людського капіталу. За належної комунікаційної політики громада має шанс стати прикладом успішного малого бізнес-середовища та рекреаційної території поблизу міста.

Виклики: До основних викликів належить недостатній рівень розвитку дорожньої інфраструктури, зношені системи водо- та газопостачання, відсутність централізованого водовідведення. Значна частина молоді виїжджає через відсутність локальних можливостей, брак мотивації та перспектив. Бракує сучасних зон відпочинку, внутрішнього туризму, спортивної та молодіжної інфраструктури, що ускладнює утримання молодого населення. Децентралізація надає інструменти, проте їх використання вимагає послідовної інституційної спроможності та фінансової підтримки.

Ризики: Згортання державних реформ або скорочення підтримки громад (ДФРР, субвенції, міжнародні програми) може призвести до стагнації розвитку. У випадку збереження інертної позиції щодо модернізації критичної інфраструктури громада може втратити потенціал залучення інвесторів. Також існує ризик демографічного скорочення, зниження якості послуг та зростання соціальної напруги. Високий відсоток неофіційної зайнятості та тіньового обігу знижує ефективність бюджетних надходжень.

Пріоритети розвитку:

1. Модернізація інфраструктури — дороги, водопостачання, енергоефективність, централізоване водовідведення.
2. Розвиток агропромислового комплексу та кооперації — з урахуванням вже діючих виробництв.
3. Залучення інвестицій у переробку, рекреацію, альтернативну енергетику — з розробкою актуалізованого інвестпаспорта.
4. Розвиток малого і середнього бізнесу та підтримка жіночого/молодіжного підприємництва — через програми підтримки та навчання.
5. Покращення якості освіти, молодіжна політика, цифровізація послуг та комунікаційна відкритість громади.

Таким чином, Горішньошеровецька громада за умови реалізації модернізаційного сценарію має потенціал для трансформації у сталу, комфортну, інвестиційно привабливу територію з конкурентними секторами аграрної економіки, туризму та послуг.

 

6. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

 

Виходячи з результатів соціально-економічного аналізу, SWOT-аналізу та зроблених висновків, члени робочої групи визначили як базову – динамічну (конкурентну) стратегію розвитку. Вона передбачає формування конкурентних переваг Горішньошеровецької територіальної громади шляхом зменшення впливу слабких сторін і максимального використання наявних можливостей, що відкриваються в умовах сучасних трансформацій в Україні та світі. Водночас громада повинна ефективно реалізовувати свої сильні сторони як основу для позитивних змін.

З метою досягнення стратегічного бачення було визначено систему стратегічних та операційних цілей. Їх розроблення і реалізація формують основу ефективного управління громадою. Стратегічні цілі відповідають на ключове питання: що саме потрібно зробити для досягнення бажаного майбутнього громади.

Таблиця 8

Інтеграція стратегічних, оперативних цілей та завдань Горішньошеровецької територіальної громади

Стратегічна ціль	Оперативна ціль	Завдання (інтегровані зі SWOT)	Очікувані результати / Показники
1. Розвиток людського капіталу та покращення якості життя	1.1. Створення умов для самореалізації молоді через освіту, працю та громадську активність	1.1.1. Створити молодіжний центр з можливістю навчання, праці й дозвілля (W8, O3) 1.1.2. Розвиток молодіжної інфраструктури та публічних просторів у громаді (W5)	Підвищення рівня залучення молоді, зменшення міграції
	1.2. Модернізація соціальної інфраструктури	1.2.1. Оновлення медичних та культурних установ (W10, T3), забезпечення громади сучасним мобільним медичним обладнанням (T2) 1.2.2. Реконструкція будівель Горішньошеровецького ЗДО, Шубранецького ЗДО, Шубранецького ОЗЗСО та Васловівського ЗЗСО	Покращення доступу до послуг, підвищення індексу якості життя здоровя та освіти.
	1.3. Цифровізація управлінських та побутових сервісів	1.3.1. Впровадити цифрові сервіси в управління громадою W6, W9 1.3.2. Оновлення матеріально-технічного забезпечення	- електронного порталу громади з можливістю онлайн-доступу до послуг (реєстрація, звернення, довідки тощо). -  Підвищення прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування. -  Активніше користування онлайн-послугами (Дія, державні сервіси, інтернет-банкінг). -  Підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці (практичні ІТ-навички).
2.Сталий розвиток просторової інфраструктури та туризму	2.1. Покращення транспортної та інформаційної інфраструктури	2.1.1. Відновлення доріг місцевого значення (W2, W3) в усіх селах громади 2.1.2. Встановлення вуличного освітлення з енергоощадним обладнанням в усіх населених пунктах громади (W7) 2.1.3. Розробка та реалізація проєктів централізованого водопостачання та водовідведення в усіх селах громади 2.1.4. Створення інтегрованої системи планування, обліку та управління земельними та нерухомими ресурсами громади	Покращення мобільності населення, інвестиційна привабливість
	2.2. Розвиток туризму та бренду громади	2.2.1. Створення туристичних маршрутів і гастрономічних локацій	Зростання туристичних потоків, формування іміджу громади
		2.2.2. Розробити бренд громади для зовнішньої промоції
	2.3. Екологічна безпека та збереження природних ресурсів	2.3.1. Впровадження сучасних методів переробки твердих побутових відходів та ліквідація стихійних сміттєзвалищі W9, T5
		2.3.2. Організувати очищення річок, озер, ставків, каналів меліоративної системи та облаштування загальнодоступних зелених зон відпочинку біля водойм
		2.3.3. Провести паспортизацію цінних природних об’єктів. S7, W10
		2.3.4. Встановлення енергогенруючих сонячних станцій на дахах будівель Горішньошеровецького ОЗЗСО, Горішньошеровецького ЗДО, Васловіського ЗЗСО, Шубранецького ЗДО та Шубранецького ЗЗСО
3. Підвищення економічної стійкості та інвестиційної привабливості громади	3.1. Розвиток малого підприємництва та релокація бізнесу	3.1.1. Створити умови для розміщення релокованих підприємств, використовуючи наявні виробничі площі (S8, O1). 3.1.2. Запровадити мікрогрантову програму для підтримки самозайнятості та розвитку місцевого бізнесу (S9, T1).	Залучення 2+ релокованих бізнесів, 20% зростання кількості ФОП
	3.2. Залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій	3.2.1. Підготувати інвестиційний паспорт громади з актуалізованою базою вільних ділянок.	Створено та оприлюднено актуальний інвестиційний паспорт громади з чітко визначеними земельними ділянками й об’єктами, придатними для інвестування, що сприяє підвищенню прозорості та інформованості інвесторів.
		3.2.2. Провести інформаційні кампанії для зацікавлення потенційних інвесторів (O6, S4).	Збільшено кількість звернень від потенційних інвесторів, зафіксовано зростання інтересу до співпраці з громадою завдяки проведенню презентацій, участі у форумах, запуску цифрових промоційних матеріалів.
	3.3. Розвиток альтернативної енергетики	3.2.1. Ініціювати проєкти з встановлення сонячних панелей на комунальних об’єктах (S6, O2). 3.2.2. Провести енергетичний аудит закладів освіти та медицини (S6)	Зменшення витрат на енергію, створення ініціатив «зеленої громади»

 

Стратегічна ціль 1. Розвиток людського капіталу та покращення якості життя

Горішньошеровецька територіальна громада має соціальну інфраструктуру, яка включає освітні, культурні та медичні заклади, що охоплюють усі населені пункти громади. На її території функціонують три заклади загальної середньої освіти, чотири дошкільні освітні установи (у тому числі підрозділи при школах), будинки культури, бібліотеки, амбулаторії та інші установи соціального спрямування. Високий рівень освітньої підготовки підтверджується досягненнями учнів, зокрема Горішньошеровецький ОЗЗСО І–ІІІ ступенів входить до десятки найкращих шкіл Буковини. У громаді також активно реалізуються інклюзивні практики для дітей з особливими освітніми потребами. Розвиток молодіжної політики, створення безпечного дозвілля, цифрова грамотність та підтримка ініціатив молоді - це ключові напрями, які потребують подальшого посилення. Водночас громада стикається з викликами у сфері доступності медичних послуг, необхідністю модернізації соціальної інфраструктури, цифровізації, покращення умов дозвілля і зміцнення культурного життя. Все це обумовлює потребу в комплексному підході до розвитку людського капіталу, спрямованому на підвищення якості життя мешканців і забезпечення сталого розвитку громади.

Операційна ціль 1.1. Створення умов для самореалізації молоді через освіту, працю та громадську активність

Молодь Горішньошеровецької громади - це ключовий ресурс майбутнього розвитку території, однак нині спостерігається тенденція до міграції молодих людей у великі міста або за кордон через обмежені можливості для професійної реалізації, якісної освіти, змістовного дозвілля та участі в житті громади. Створення відповідного освітнього, інформаційного та соціального середовища - необхідна передумова для залучення й утримання молоді. Громада планує відкриття молодіжного центру, розвиток цифрової освіти, організацію тренінгів, волонтерських програм, креативних просторів і підтримку ініціатив молодих людей через мінігранти. Такі дії сприятимуть формуванню активної, освіченої та соціально відповідальної молоді, яка готова брати участь у розвитку своєї громади, працювати на її благо та реалізовувати власні проєкти на місцевому рівні.

 

Завдання 1.1.1. Створення умов для самореалізації молоді через освіту, працю та громадську активність

Передбачає формування безпечного, доступного та сучасного середовища для розвитку молоді в межах громади шляхом поєднання освітніх, креативних і соціальних можливостей. У межах завдання планується відкриття молодіжного центру в селі Горішні Шерівці на базі будинку культури, який стане простором для навчання, дозвілля, громадських ініціатив та командної взаємодії. Центр слугуватиме місцем реалізації освітніх програм, тренінгів, молодіжних заходів, а також платформою для комунікації між поколіннями. У рамках завдання планується:

• Відкрити молодіжний центр у селі Горішні Шерівці на базі будинку культури як адміністративному та географічному центрі громади, обладнавши його залом для подій, комп’ютерною технікою, зоною Wi-Fi, простором для коворкінгу, неформального спілкування та міні-подій (кінопокази, майстер-класи, зустрічі з лідерами думок). Центр також може стати майданчиком для діяльності шкільного самоврядування, ініціативних груп молоді та проведення мінігрантових проєктів.
• Організувати курси цифрової грамотності в сільських бібліотеках сіл Шубранець та Васловівці (після їх модернізації в електронні пункти доступу), а також у приміщеннях шкіл (зокрема Горішньошеровецького ОЗЗСО) у позаурочний час або під час канікул. Тематика курсів може включати базові ІТ-навички (робота з текстом, онлайн-сервіси, електронна пошта), створення контенту (Canva, відеомонтаж), просування в соцмережах (SMM), цифрову безпеку, онлайн-заробіток та інше. Залучити до реалізації навчальних програм місцевих педагогів, випускників навчальних закладів, волонтерів, IT-фахівців та студентів, які допоможуть проводити тренінги, майстер-класи й менторські сесії. Важливою частиною стане формування списку тем і запрошення спікерів/тренерів із громадських організацій, освітніх платформ (Diia.Освіта, Prometheus тощо).
• Проведення серії практичних тренінгів для мешканців громади (особливо людей старшого віку) у бібліотеках та школах, з основ користування смартфоном, електронною поштою, порталом «Дія» та онлайн-оплатами.
• Організація цифрового табору для підлітків на базі Горішньошеровецького ОЗЗСО або будинку культури, де місцеві волонтери та викладачі проводитимуть заняття з цифрового дизайну (Canva), роботи з Excel, основ SMM, відеомонтажу та безпечного користування інтернетом.

 

Завдання 1.1.2. Розвиток молодіжної інфраструктури та публічних просторів у громаді

Розвинена молодіжна інфраструктура - це не лише фізичні об'єкти, а й середовище, яке стимулює активність, взаємодію та зростання молодого покоління. У Горішньошеровецькій громаді відчувається потреба у створенні комфортних, доступних і багатофункціональних просторів, де молоді люди зможуть не лише відпочивати, але й навчатися, спілкуватися, реалізовувати ініціативи та формувати культуру взаємної підтримки. Тому це завдання спрямоване на розвиток інфраструктурної, культурної та соціальної основи для згуртування молоді. Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

• Створення креативного громадського простору в селі Горішні Шерівці - у парковій зоні між вулицями Шкільна та 30-річчя Перемоги, де облаштувати зону для літніх культурно-освітніх подій, кінопоказів, відкритих тренінгів, воркшопів і концертів. Простір має бути багатофункціональним, з елементами благоустрою, навісами, лавками, вуличним освітленням, можливістю підключення техніки.
• Модернізація сільських бібліотек у селах Васловівці, Задубрівка та Шубранець: забезпечення комп’ютерною технікою, швидкісним інтернетом, освітніми ресурсами та організація роботи як інформаційних хабів (зон самонавчання, мінітренінгів, обміну досвідом).
• Облаштування дитячих та спортивних майданчиків у центральних частинах сіл, насамперед - біля шкіл у Шубранці та Васловівцях, де спостерігається щоденна активність дітей та молоді, але бракує безпечної інфраструктури для відпочинку й рухової активності.
• Сприяння створенню молодіжного волонтерського об'єднання, наприклад, «Молодь Шерівців» або «Активна молодь громади», яке може діяти на базі школи, бібліотеки або клубу, організовувати заходи, допомагати в культурних подіях, формувати доброчинні ініціативи.
• Запуск конкурсу мінігрантів для молоді, що дасть змогу профінансувати малі проєкти (напр., креативні простори, майстер-класи, локальні фестивалі, підкасти, мандрівні виставки тощо). Конкурс можна реалізовувати через сільську раду, громадські організації або у співпраці з благодійними фондами (напр. «Молодіжний банк ініціатив» тощо).

 

Оперативна ціль. 1.2. Модернізація соціальної інфраструктури

Модернізація соціальної інфраструктури в Горішньошеровецькій громаді є одним із пріоритетних напрямів забезпечення якісних послуг у сфері охорони здоров’я, освіти та культури. Багато об’єктів соціального призначення потребують оновлення матеріально-технічної бази, енергоефективних рішень і функціонального переосмислення своїх просторів. У громаді планується капітальний ремонт амбулаторій і ФАПів, покращення умов у дитячих садках і школах (зокрема модернізація харчоблоків та систем опалення), створення інклюзивних освітніх середовищ, а також оновлення сільських клубів і бібліотек із перетворенням їх на багатофункціональні культурно-інформаційні центри. Такі заходи сприятимуть підвищенню якості життя мешканців усіх вікових груп і забезпечать рівний доступ до базових соціальних послуг.

Завдання 1.2.1. Оновлення медичних та культурних установ, забезпечення громади сучасним мобільним медичним обладнанням.

Сучасна та доступна соціальна інфраструктура є основою для забезпечення гідного рівня життя мешканців громади, збереження людського капіталу та підвищення соціальної згуртованості. У Горішньошеровецькій громаді модернізація соціальних об’єктів - це не лише питання ремонту чи оновлення матеріально-технічної бази, а й інструмент формування комфортного середовища для дітей, молоді, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та вразливих категорій населення. В умовах децентралізації та обмежених ресурсів особливо важливо інвестувати в ті напрями, які забезпечують довготривалий соціальний ефект - охорону здоров’я, дошкільну та шкільну освіту, культурні простори й місця спільної взаємодії громади. Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

-  Капітальний ремонт та термомодернізація приміщення ФАПів, забезпечить належні умови надання первинної медичної допомоги, зокрема в осінньо-зимовий період, та дозволить знизити енерговитрати.

Покращення матеріально-технічного забезпечення медичних закладів громади.

-  Створення кімнати паліативного догляду у приміщенні амбулаторії села Горішні Шерівці, базовий набір функціонального медичного обладнання для догляду за літніми людьми та одинокими громадянами громади (в умовах відсутності стаціонарних закладів тривалого догляду).

-  Модернізація харчоблоку та благоустрій території ЗДО у селі Шубранець, оновлення інфраструктури дошкільного закладу, що забезпечить безпечне харчування дітей та створить комфортні умови перебування.

-  Реконструкція та осучаснення сільського клубу в селі Васловівці, заміна вікон, утеплення, ремонт сцени й глядацької зали, що дозволить активізувати культурне життя села та розширити функції закладу (проведення виставок, заходів, зустрічей, кінопереглядів тощо).

 

Оперативна ціль 1.3. Цифровізація управлінських та побутових сервісів

У Горішньошеровецькій громаді вже створено ЦНАП, що надає понад 200 адміністративних послуг, проте він діє лише в адміністративному центрі, без віддалених робочих місць у старостинських округах. Для підвищення якості та доступності сервісів необхідно розширити цифрові можливості, зокрема завершити інтеграцію інформаційної системи «Вулик», забезпечити повноцінне функціонування електронного документообігу, впровадити онлайн-запис на прийом, мобільний додаток громади та розширити доступність послуг через платформи «Дія». У бібліотеках, школах і будинках культури сіл Васловівці, Шубранець і Задубрівка варто створити пункти електронного громадського простору з доступом до безкоштовного Wi-Fi, технікою та навчальними програмами цифрової грамотності. Це дозволить мешканцям громади - незалежно від віку та місця проживання - брати активну участь у житті громади, спрощувати побутові справи та комунікацію з владою.

 

Завдання 1.3.1. Впровадити цифрові сервіси в управління громадою

У межах завдання планується створення сучасної цифрової інфраструктури для надання адміністративних послуг через віддалені робочі місця ЦНАПу в старостатах та впровадження електронного документообігу в органах управління. Також буде розроблено інтерактивний онлайн-портал громади, що дозволить мешканцям подавати звернення, отримувати послуги, брати участь у громадських опитуваннях та слідкувати за новинами онлайн.

Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

1. Розширення цифрової присутності ЦНАП, а саме створення віддалених робочих місць ЦНАПу у старостатах сіл Васловівці, Шубранець і Задубрівка з обладнанням для онлайн-консультацій, подачі заявок та друку необхідних довідок. Встановлення електронних терміналів для самостійного отримання довідок або реєстрації в електронній черзі.
2. Інтеграція електронного документообігу, через:

• впровадження системи документообігу на базі "ДОК ПРОФ" або "АСКОД" для автоматизації внутрішнього обігу між управлінням громади, закладами освіти, медицини та культури;
• навчання персоналу роботі з цифровими підписами, електронними формами запитів і рішень.

3. Вдосконалення роботи «Електронна громада». Через розробку мобільного додатку або інтерактивного вебпорталу громади з можливістю:
   • • звернення до старост/голови громади онлайн;
     • отримання повідомлень про події/роботи/відключення;
     • участі в онлайн-опитуваннях або консультаціях;
     • подачі заявок на побутові послуги чи участі в мінігрантах.
4. Автоматизація побутових сервісів, через:

• впровадження електронної системи подачі заявок на вивезення сміття, оплати комунальних послуг, запису до лікаря чи дитсадка;
• використання QR-кодів на об’єктах інфраструктури для доступу до довідкової інформації про них.

 

Стратегічна ціль 2. Сталий розвиток просторової інфраструктури та туризму

Просторовий розвиток громади тісно пов’язаний із рівнем її доступності, якості наявної інфраструктури та здатності залучати внутрішні й зовнішні потоки - як логістичні, так і туристичні. Горішньошеровецька територіальна громада, розташована поблизу Чернівців, має вигідне транспортно-географічне положення, природно-рекреаційний потенціал, історико-культурну спадщину та багатофункціональні ландшафти, що створюють основу для розвитку різних форм туризму - сільського, гастрономічного, екологічного, пізнавального.

Однак громада стикається із серйозними викликами: незадовільний стан місцевих доріг, недостатній рівень благоустрою, фрагментарний розвиток туристичних об'єктів, слабке просування території на зовнішніх ринках. Інфраструктурна нерозвиненість також знижує інвестиційну привабливість і перешкоджає ефективному функціонуванню малого бізнесу, який є рушієм економічної активності в сільській місцевості.

Реалізація стратегічної цілі передбачає інтегрований підхід до модернізації просторової структури громади: це і ремонт дорожньої мережі, і покращення благоустрою населених пунктів, і розбудова туристичної інфраструктури. Важливим напрямом є розвиток енергоощадних технологій та екологічно відповідальних практик у сфері поводження з відходами, збереження природних ресурсів, захист водних об’єктів.

Не менш важливою складовою є формування іміджу громади як цікавої туристичної локації через брендування, розвиток локальних ініціатив, створення маршрутів та гастрономічних подій, що поєднують культуру, природу та сільську автентичність.

 

Оперативна ціль 2.1. Покращення транспортної та просторової інфраструктури

Завдання 2.1.1. Відновлення доріг місцевого значення та покриття між селами громади (W2, W3)

Незадовільний стан доріг між населеними пунктами громади суттєво ускладнює доступ населення до адміністративних, освітніх, медичних та соціальних послуг, а також стримує логістичну активність підприємств. У межах цього завдання передбачено системну діагностику дорожньої інфраструктури, визначення пріоритетних ділянок для ремонту, складання поетапного плану дорожніх робіт, а також залучення фінансування з державних та обласних програм, а також міжнародних проєктів. Особливий акцент буде зроблено на забезпеченні безпечного та якісного транспортного сполучення між усіма селами громади (W2, W3). Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

-        відновленню доріг у напрямках сіл Горішні Шерівці – Шубранець – Васловівці, що забезпечує соціальну та економічну інтеграцію територій;

-        облаштуванню дорожнього покриття на ключових комунікаційних ділянках, зокрема біля соціально важливих об’єктів (закладів освіти, амбулаторій, ринків, логістичних точок і ЦНАПУ).

-        забезпеченню ефективної логістики для агровиробників та підприємств, зокрема для СТОВ «Свіженька мілк» та підприємств, що здійснюють видобування піску;

-        розвитку кар’єрного потенціалу села Горішні Шерівці через покращення доріг для вивезення видобутих матеріалів;

-        врахуванню екологічних аспектів у процесі відновлення доріг, зокрема у водозахисних зонах річок Шерівці, Шубранець і Задубрівка.

Завдання 2.1.2. Встановлення вуличного освітлення з енергоощадним обладнанням у населених пунктах

Вуличне освітлення відіграє ключову роль у безпеці, комфорті та життєдіяльності мешканців. Проте в багатьох населених пунктах Горішньошеровецької громади воно відсутнє або перебуває в неналежному стані. Завдання передбачає заміну застарілих ліхтарів на сучасні LED-системи з низьким енергоспоживанням, обладнання їх датчиками руху та таймерами, а також розширення покриття освітлення на всі соціально значущі об’єкти та центральні вулиці. Це дозволить не лише зекономити бюджетні кошти, а й підвищити безпеку населення в темний період доби (W11, 2.7). Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

• Встановлення систем вуличного освітлення з використанням автономних сонячних LED-ламп в селах Горішні Шерівці, Шубранець та Васловівці;
• Реалізація проєкту “Світла вулиця” у межах співфінансування з обласного бюджету та міжнародних донорів. Заплановано поетапну заміну наявного вуличного освітлення на енергоощадні LED-системи з інтелектуальним керуванням (датчики руху, таймери, автоматичне затемнення). Проєкт буде реалізовуватися у рамках співфінансування за кошти: обласного бюджету розвитку, державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), грантів (наприклад, U-LEAD, НЕФКО, USAID).

 

Завдання 2.1.3. Розробка та реалізація проєктів централізованого водопостачання та водовідведення

Водопостачання та каналізаційні мережі є основою сталого розвитку громади та її санітарно-епідеміологічного благополуччя. У ряді сіл громади спостерігається відсутність або зношеність систем централізованого водопостачання і водовідведення. У межах цього завдання планується здійснити інвентаризацію існуючих мереж, оцінити їх технічний стан, підготувати техніко-економічне обґрунтування для проєктування нових мереж або модернізації наявних. Паралельно громада працюватиме над залученням фінансування від Державного фонду регіонального розвитку, екологічних фондів, програм міжнародної технічної допомоги та приватних інвесторів. Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

• Будівництво системи централізованого водопостачання у селі Горішні Шерівці з підключенням до артезіанської свердловини та системою фільтрації. Проєкт передбачає буріння нової артезіанської свердловини, прокладання водогону до соціально важливих об’єктів (ліцей, амбулаторія, адміністративна будівля), а також встановлення фільтраційної станції з системою знезалізнення та доочистки питної води.
• Реконструкція або спорудження системи водовідведення (каналізації) в селі Шубранець з будівництвом локальних очисних споруд. У межах проєкту планується встановлення нової каналізаційної мережі із підключенням до локальної біоочисної станції продуктивністю до 20 м³/добу для обслуговування навчального закладу, ФАПу та житлового масиву.
• .

Завдання 2.1.4. Створення інтегрованої системи планування, обліку та управління земельними та нерухомими ресурсами громади

Це завдання передбачає комплекс дій, спрямованих на просторове планування, ефективне управління землями та нерухомістю, а також прозоре використання ресурсного потенціалу. У межах цього завдання передбачається:

• розробити Комплексний план просторового розвитку Горішньошеровецької громади з урахуванням потреб сталого розвитку та залученням зовнішніх (грантових) коштів;
• оновити містобудівну документацію населених пунктів громади відповідно до чинного законодавства та реальних потреб територій;
• провести інвентаризацію земель і об’єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності, для визначення потенціалу розвитку;
• сформувати перелік об'єктів і земельних ділянок, що можуть бути виставлені на продаж або передані в оренду для ведення підприємницької, інвестиційної чи соціальної діяльності.

 

Оперативна ціль 2.2. Розвиток туризму та бренду громади

Горішньошеровецька територіальна громада має значний потенціал для розвитку туризму завдяки своєму вигідному географічному розташуванню, наявності природних водних ресурсів, історико-культурної спадщини та вже сформованій мережі гастрономічних об'єктів. Водночас громада перебуває на початковому етапі туристичної активності, що дає можливість сформувати якісно нову пропозицію для внутрішніх і зовнішніх відвідувачів. Туризм тут розглядається не лише як галузь економіки, а й як інструмент збереження і популяризації локальної ідентичності, розвитку малого підприємництва та створення доданої вартості на основі місцевих ресурсів.

Реалізація цієї оперативної цілі передбачає створення цілісного туристичного продукту громади, розвиток туристичної інфраструктури, формування бренду та іміджу території, що сприятиме її впізнаваності на обласному та національному рівнях. Особливу увагу буде приділено створенню локальних маршрутів, гастрономічному туризму, культурним подіям та інтеграції громади в регіональні туристичні ініціативи.

 

Завдання 2.2.1. Створення туристичних маршрутів і гастрономічних локацій

У межах реалізації оперативної цілі 2.2.1. «Розвиток туризму та бренду громади», виділеного завдання «Створення туристичних маршрутів і гастрономічних локацій», Горішньошеровецька громада планує розробку та промоцію локальних туристичних маршрутів, які поєднуватимуть природні, культурні та гастрономічні ресурси території.

Пріоритетними напрямками є організація відвідувань водних об’єктів у Васловівцях і Шубранці, де функціонують рибні господарства та облаштовані озера для рекреації. Крім природного туризму, буде створено інфраструктуру для екскурсій до кар’єру пісковику поблизу Горішніх Шерівців, що стане унікальним об’єктом промислового туризму в регіоні.

Маршрути також включатимуть релігійно-історичні пам’ятки, зокрема Жіночий монастир у Васловівцях, старовинні церкви у Горішніх Шерівцях і Задубрівцях. Важливою складовою стануть гастрономічні зупинки у відомих місцевих ресторанах: “Плесо”, “Лаванда”, “Корона”, “Панський двір” та “Сазан”, де туристи зможуть ознайомитися з місцевою кухнею та автентичними стравами. Комплекс заходів передбачає також встановлення навігаційних табличок, створення інтерактивної онлайн-карти та організацію подій для популяризації нового туристичного продукту громади.

Розвиток сільського зеленого туризму передбачає інвентаризацію та підготовку садиб до прийому туристів, підтримку створення нових еко-садиб у Васловівцях, Задубрівцях і Горішніх Шерівцях із локальними традиціями проживання, а також запуск програми підтримки власників через консультування, міні-гранти та рекламне просування.

 

Завдання 2.2.2. Розробити бренд громади для зовнішньої промоції

У рамках розвитку туристичної привабливості та формування позитивного іміджу Горішньошеровецької ТГ планується створення унікального бренду громади, який базуватиметься на автентичних ресурсах території - мальовничих природних ландшафтах, гастрономічних традиціях, духовній спадщині та привітності місцевих мешканців. Бренд має відображати сучасну візію громади як безпечного, екологічно чистого і цікавого місця для життя, відпочинку та інвестування.

Комплекс заходів включатиме:

• розроблення візуальної айдентики (логотип, слоган, кольорова палітра, шрифти, брендбук);
• проведення стратегічної сесії з залученням мешканців, бізнесу та молоді для визначення цінностей громади;
• запуск промоційної кампанії в соціальних мережах, ЗМІ та на регіональних туристичних платформах;
• виготовлення презентаційної та сувенірної продукції;
• створення офіційного туристичного сайту громади з інтерактивною картою та інформацією про маршрути, заклади та події.
• розробка туристичних буклетів, путівників, відеопромороликів з метою популяризації туристичних об’єктів

 

Оперативна ціль 2.3. Екологічна безпека та збереження природних ресурсів

Екологічна безпека є важливою умовою сталого розвитку Горішньошеровецької територіальної громади, особливо з огляду на значну частку земель сільськогосподарського призначення, наявність водних об’єктів, лісів, а також видобування піску, глини та пісковику. Річки Шерівці, Задубрівка та Шубранець, розгалужена система водойм, а також лісові масиви на понад 2300 га - є цінними природними активами, які потребують ефективного управління, охорони та збалансованого використання.

Враховуючи виклики, пов’язані з нецентралізованим водопостачанням, великою кількістю вигрібних ям, відсутністю каналізаційної мережі, а також потребу у збереженні родючості ґрунтів та біорізноманіття, громада визначає екологічну безпеку одним із пріоритетів. Комплекс заходів у цій сфері буде спрямовано на зменшення забруднення вод і ґрунтів, розвиток систем збору та утилізації відходів, впровадження енергоефективних і природоохоронних рішень, а також екопросвіту населення.

 

Завдання 2.3.1. Впровадження сучасних методів переробки твердих побутових відходів та ліквідація стихійних сміттєзвалищ

У межах даного завдання в Горішньошеровецькій громаді планується реалізувати комплекс заходів, спрямованих на модернізацію системи поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Зокрема:

• Провести повну інвентаризацію місць стихійного скидання відходів на території сіл громади (Горішні Шерівці, Шубранець, Васловівці, Задубрівка тощо) та визначити критичні точки накопичення сміття.
• Організувати їх ліквідацію шляхом очищення територій, рекультивації пошкоджених ділянок та запобігання повторному утворенню звалищ через встановлення відеоспостереження або відповідних інформаційних табличок з попередженням про штрафи.
• Створити або модернізувати систему збору та сортування ТПВ, запровадивши роздільне сортування сміття (пластик, скло, органіка, папір) та встановивши сучасні контейнери у громадських місцях і поблизу соціальної інфраструктури.
• Запустити інформаційно-освітню кампанію серед мешканців громади щодо важливості правильного поводження з побутовими відходами та негативних наслідків для здоров’я та довкілля від сміттєзвалищ.
• Придбання спецтехніки (вантажного автомобіля, спецмашини для збору, перевезення побутових відходів);
• Підготувати заявку на фінансування через державні або міжнародні фонди (наприклад, НЕФКО, GIZ, Програма DOBRE, ДФРР) для придбання мобільної станції сортування сміття або підтримки створення міні-станції переробки відходів (наприклад, органіки – у добрива).

 

Завдання 2.3.2. Організація очищення водойм та облаштування зелених зон відпочинку

В рамках оперативної цілі «Екологічна безпека та збереження природних ресурсів» Горішньошеровецька територіальна громада реалізує завдання щодо організації очищення річок, озер, ставків, каналів меліоративної системи та облаштування загальнодоступних зелених зон відпочинку біля водойм.

Горішньошеровецька громада розташована у мальовничому природному середовищі, має багаті водні ресурси, включаючи малі річки, ставки та частину меліоративної системи. Саме тому питання охорони та раціонального використання водних об'єктів, а також створення комфортних рекреаційних просторів є ключовими для забезпечення сталого розвитку громади та підвищення якості життя її мешканців.

Основними напрямками роботи є:

• Очищення річок, озер, ставків, каналів від сміття, мулу та зайвої рослинності, що сприяє відновленню природної екосистеми, покращенню гідрологічного стану, а також профілактиці підтоплень і затоплень.
• Проведення санітарних заходів та моніторинг стану води, у тому числі із залученням місцевих жителів та шкіл до екологічних акцій (наприклад, «Чисті береги»).
• Створення та облаштування зелених зон відпочинку біля водойм: встановлення лавок, альтанок, смітників, інформаційних табличок, організація місць для риболовлі та активного дозвілля.
• Впорядкування прибережних захисних смуг, озеленення берегів, висадка дерев і кущів для укріплення ґрунтів та створення тіньових зон.
• Розробка та впровадження правил поведінки у рекреаційних зонах, інформаційно-просвітницька робота з місцевими жителями та гостями громади.

 

Завдання 2.3.3. Провести паспортизацію цінних природних об’єктів

У межах реалізації оперативної цілі «Екологічна безпека та збереження природних ресурсів» у Горішньошеровецькій громаді передбачається впровадження завдання, спрямованого на систематизацію та облік наявних природних об’єктів з метою їх ефективного управління, охорони та можливого використання в туристичній, рекреаційній чи природоохоронній діяльності. Зокрема:

• Провести інвентаризацію та обстеження водних об’єктів, серед яких 46 ставків загальною площею близько 150 га, у тому числі орендовані, приватні та ті, що потребують продажу права оренди через аукціон. Основна їх частина розміщується в селах Васловівці та Шубранець. Паспортизація передбачатиме збір даних про площу, гідрологічний стан, екологічну цінність та поточне використання.
• Здійснити паспортизацію малих річок громади – Шерівці, Задубрівка та Шубранець – із аналізом їх гідрологічного режиму, джерел можливого забруднення, прибережно-захисних смуг та потенціалу для екорекреації.
• Включити до об’єктів паспортизації лісові масиви громади загальною площею близько 2300 га, що перебувають у державній власності, переважно на території сіл Горішні Шерівці та Васловівці. Особлива увага буде приділена захисним лісам, стану біорізноманіття та потенційним місцям для створення природоохоронних зон або екомаршрутів.
• Окремо паспортизувати родовища корисних копалин, зокрема піщаний кар’єр поблизу Горішніх Шерівців, де здійснюється видобуток піску, пісковику та глини. Паспортизація включатиме межі родовища, обсяги видобутку, вплив на довкілля та можливість інтеграції в об’єкти промислового туризму.
• Розглянути ділянки аграрного та садівничого призначення з екологічно цінними угіддями та ландшафтами як потенційні об’єкти сталого землекористування або екотуристичних проєктів.
• Створити єдиний електронний реєстр природних об’єктів громади, що включатиме паспорти, фотофіксацію, геоприв’язку та основні характеристики.
• Розпочати роботу щодо ініціювання створення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на основі виявлених цінних природних територій.
• Підготувати відповідні заявки для залучення фінансування через державні програми (ДФРР, Міндовкілля) або міжнародні екологічні ініціативи (наприклад, WWF, GIZ, Програма LIFE) для реалізації природоохоронних проєктів на території громади.

 

Стратегічна ціль 3. Підвищення економічної стійкості та інвестиційної привабливості громади має на меті посилення спроможності Горішньошеровецької громади до економічного розвитку через підтримку підприємництва, ефективне використання природних ресурсів, залучення інвестицій та розвиток трудового потенціалу. Сильними сторонами громади є розвинене сільське господарство (зокрема, рослинництво, садівництво, тваринництво), наявність підприємств із переробки молока, виробництва побутових товарів, а також значний потенціал у видобувній галузі (пісок, глина, камінь). У громаді також функціонує 46 водних об’єктів, що може стати підґрунтям для розвитку рибного господарства, рекреації та агротуризму. Завдяки сприятливому географічному положенню та близькості до Чернівців громада має передумови для розміщення виробництв, логістичних об’єктів або бізнесів, які можуть бути релоковані з територій, постраждалих від війни.

 

Операційна ціль 3.1: Розвиток малого підприємництва та релокація бізнесу передбачає створення сприятливих умов для започаткування та ведення власної справи, зокрема через пільгову оренду приміщень комунальної власності, інформування про програми державної підтримки (наприклад, «єРобота»), менторську підтримку та навчання підприємців. Варто також адаптувати виробничі площі під потреби бізнесу, який потенційно може бути переміщений до громади. Акцент слід зробити на підтримці переробної промисловості, крафтового виробництва, фермерських господарств, сфері обслуговування, розвитку кооперації й екоініціатив.

3.1.1.Створити умови для розміщення релокованих підприємств, використовуючи наявні виробничі площі

У межах завдання планується провести інвентаризацію доступних виробничих приміщень у громаді та адаптувати їх для потреб релокованого бізнесу, зокрема через підключення до інженерних мереж та цифрової інфраструктури. Також буде створено інформаційну базу та запроваджено супровід для підприємств, що переміщуються, із залученням підтримки від державних і міжнародних програм. Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

Інвентаризація та підготовка виробничої бази. Провести аудит і паспортизацію наявних виробничих приміщень (колишні склади, ферми, майстерні в селах Шубранець, Васловівці, Горішні Шерівці) з визначенням технічного стану, підключенням до інженерних мереж та інтернету. Розробити проєкти інфраструктурної підготовки об'єктів для подачі на фінансування з ДФРР, міжнародних фондів або державних програм підтримки релокації.

Інформаційна підтримка та супровід бізнесу. Створити публічний реєстр доступних площ для релокованих підприємств і розмістити його на сайті громади та в реєстрах обласних/державних структур. Підготувати інформаційний пакет для бізнесу з описом логістичних переваг, умов розміщення, доступом до кадрів і інфраструктури. Запровадити «єдине вікно» для супроводу бізнесу з консультаціями, допомогою в реєстрації, логістиці, пошуку працівників.

Залучення інвесторів і промоція громади. Організувати промокампанію громади як привабливої локації для релокації бізнесу у співпраці з платформами на кшталт Diia.Business, UABusinessRelocation, Чернівецькою ОВА. Провести бізнес-форум, круглий стіл або презентаційний захід для потенційних інвесторів з демонстрацією можливостей громади.

Співпраця з партнерами та програмами підтримки. Залучити міжнародних та національних партнерів до реалізації ініціатив (гранти, технічна допомога), використовуючи платформу партнерських проєктів. Створити комунікацію з обласною адміністрацією та профільними міністерствами щодо включення громади до пріоритетного переліку територій для розміщення релокованих підприємств.

 

Завдання 3.1.2 Запровадити мікрогрантову програму для підтримки самозайнятості та розвитку місцевого бізнесу шляхом надання фінансової, навчальної та інфраструктурної підтримки мешканцям громади для реалізації підприємницьких ініціатив у пріоритетних секторах економіки, зокрема через реалізацію заходів, окреслених у проектах щодо проведення конкурсу мікрогрантів, формування системи навчально-консультаційної підтримки та створення мікроінкубатора на базі комунального приміщення. Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

1.Проведення конкурсу мікрогрантів із пріоритетами на ключові сектори громади

У громаді буде впроваджено відкриту грантову програму для підтримки місцевих ініціатив. Пріоритет надаватиметься таким напрямам: переробка сільськогосподарської продукції (молоко, овочі, фрукти); розвиток зеленого туризму (еко-садиби, риболовля, агротуризм); дрібне ремісниче та харчове виробництво (ковальство, миловаріння, крафтова продукція); цифрові послуги та дистанційна зайнятість (IT, дизайн, техпідтримка).

2. Проведення інформаційно-просвітницької кампанії. З метою активного залучення мешканців громади до участі в програмі буде організовано широкомасштабну інформаційну кампанію. Вона охопить: Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП); старостинські округи; заклади освіти громади (школи, ЗЗСО); соціальні мережі та локальні інформаційні платформи. Буде поширено інформаційні матеріали, проведено зустрічі з жителями, презентації умов участі у програмі та надано допомогу в підготовці заявок.

3. Формування системи навчально-консультаційної підтримки підприємництва. Для учасників конкурсу та всіх охочих буде створено навчальну платформу, яка включатиме: тренінги з написання бізнес-планів; навчання реєстрації ФОП/самозайнятості; основи онлайн-маркетингу та продажів через платформи (Prom.ua, Etsy, соцмережі); фінансову грамотність, ведення обліку. Участь у навчанні візьмуть місцеві бухгалтери, банківські фахівці, представники центрів зайнятості, досвідчені підприємці. Додатково надаватиметься доступ до шаблонів документів, онлайн-курсів та менторської підтримки.

4. Формування інфраструктури підтримки малого бізнесу на базі мікроінкубатора. На базі вільного комунального приміщення буде створено мікроінкубатор/коворкінг — простір, де підприємці зможуть тестувати і розвивати свої бізнес-ідеї.

 

Оперативна ціль 3.2. «Залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій» спрямована на активізацію економічного розвитку громади шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату, формування відкритої бази інвестиційних об’єктів, підготовки інвестиційного паспорта та просування потенціалу громади через електронні ресурси й партнерські платформи. Основний акцент робиться на використанні наявних ресурсів — вільних земель, виробничих приміщень, водного фонду, об'єктів аграрної та туристичної інфраструктури.

3.2.1. Підготувати інвестиційний паспорт громади з актуалізованою базою вільних ділянок

Завдання щодо підготовки інвестиційного паспорта громади буде реалізовано шляхом проведення інвентаризації вільних земельних ділянок та об’єктів комунальної власності, придатних для інвестиційного використання, з урахуванням ресурсного потенціалу, зокрема земель сільськогосподарського призначення, кар’єрів і виробничих приміщень.
Окрім того, буде створено електронну карту інвестиційних локацій та розроблено презентаційний паспорт із профілями ключових секторів та конкретними пропозиціями для інвесторів.

1. Провести інвентаризацію вільних земельних ділянок та нерухомого майна комунальної власності, придатного для інвестиційного використання

На основі наявних даних про 223 га комунальних земель в оренді, кар’єри, занедбані ферми, об'єкти вільної забудови в межах та за межами населених пунктів, сформувати актуальний реєстр інвестиційно привабливих об’єктів із зазначенням:

• розміру ділянки або площі приміщення;
• призначення (с/г, промислове, комерційне тощо);
• наявності комунікацій (газ, електроенергія, вода);
• правового статусу та форми власності.

2. Створити електронну карту інвестиційних локацій громади з інтеграцією в сайт ОТГ або обласний інвестиційний портал. З урахуванням розміщення активів — як кар’єри (Горішні Шерівці), площі під садівництво (680 га), переробку с/г продукції, приміщення колишніх колгоспів, водні об’єкти — створити доступну онлайн-карту з описом та фото.
   Це дозволить презентувати громаду потенційним інвесторам як: локацію для агропромислових кластерів; територію з доступом до ресурсів (пісок, вода, земля); можливість розвитку туризму, риборозведення, легкої промисловості.

3. Розробити презентаційний інвестиційний паспорт громади з короткими профілями пріоритетних секторів і вільних ділянок. Це дозволить системно представити її потенціал, привернути увагу інвесторів до пріоритетних секторів економіки, запропонувати конкретні вільні ділянки під реалізацію проєктів та загалом підвищити інвестиційну привабливість Горішньошеровецької громади.

 

Завдання 3.2.2. Провести інформаційні кампанії для зацікавлення потенційних інвесторів передбачає активне просування інвестиційного потенціалу Горішньошеровецької територіальної громади шляхом поєднання офлайн- та онлайн-інструментів. Зокрема, планується організувати Інвестиційний день громади з презентацією актуалізованої бази вільних ділянок, знайомством із ресурсами території та безпосереднім оглядом перспективних локацій. Паралельно буде реалізовано цифрову кампанію «Інвестуй у Горішньошеровецьку громаду», яка включатиме створення інтерактивної карти, відео-презентацій, публікацій на вебресурсах та у соціальних мережах, що дозволить привернути увагу як внутрішніх, так і міжнародних інвесторів.

 

Оперативна ціль 3.3. Розвиток альтернативної енергетики

Горішньошеровецька територіальна громада має передумови для впровадження альтернативної енергетики, зокрема завдяки наявності вільних комунальних площ, приватних ініціатив у сфері сонячної енергетики (30 приватних міні-СЕС), а також стабільному електропостачанню та освітленню в межах громади. Розвиток цього напрямку дозволить підвищити енергоефективність установ, зменшити залежність від традиційних джерел енергії та скоротити витрати з місцевого бюджету.

Завдання 3.3.1: Провести енергетичний аудит закладів освіти та медицини

Заходи:

1. Замовити проведення комплексного енергоаудиту для трьох основних освітніх закладів громади (Горішньошеровецький, Шубранецький, Васловівський ЗЗСО, Горішньошеровецького ЗДО, Шубранецького ЗДО та амбулаторії в селі Горішні Шерівці).
2. На основі результатів аудиту сформувати перелік першочергових заходів з термомодернізації (заміна вікон, утеплення, модернізація опалення) для включення в обласні чи державні програми підтримки енергоефективності.

Завдання 3.3.2: Ініціювати проєкти з встановлення сонячних панелей на комунальних об’єктах

Заходи:

1. Провести попередній технічний аналіз дахів будівель шкіл садочків і адмінбудівлі сільради щодо можливості розміщення сонячних панелей.
2. Розробити інвестиційний або донорський проєкт зі встановлення СЕС потужністю до 30 кВт на цих об’єктах, залучаючи кошти ДФРР, NEFCO або міжнародних програм (наприклад, GIZ, USAID).

 

 

 

ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГОРОШНЬОШЕРОВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

План реалізації Стратегії розвитку Горішньошеровецької територіальної громади базується на проектних ініціативах, сформованих та обговорених у процесі стратегічного планування із залученням представників виконавчого комітету сільської ради, депутатського корпусу, старостинських округів, керівників бюджетних установ, бізнесу та громадськості. Проектні ідеї були відібрані та доповнені Робочою групою на основі пропозицій, отриманих у ході публічних обговорень та консультацій.

Часові рамки та засоби реалізації

План реалізації охоплює середньостроковий період та структурований у відповідності до стратегічних цілей, які були визначені у Стратегії розвитку громади. Для реалізації цілей сформовано дві Стратегічні програми, кожна з яких реалізується через відповідні технічні завдання на проєкти місцевого розвитку.

Впровадження заходів та проєктів у рамках Плану реалізації відбуватиметься через:

• включення визначених завдань і проєктів до щорічної Програми соціально-економічного розвитку громади;
• підготовку заявок на фінансування із Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), зокрема за напрямами міжмуніципального співробітництва;
• участь у програмах міжнародної технічної допомоги, доступних для органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства;
• залучення співфінансування з місцевого бюджету, від мешканців, бізнесу та інших партнерів (у разі вимог донорів);
• активне пошук інвесторів та підтримку реалізації інвестиційних проєктів у пріоритетних для громади галузях (аграрний сектор, переробка, туризм, альтернативна енергетика тощо);
• співпрацю з Чернівецькою обласною державною адміністрацією та іншими територіальними громадами області для реалізації спільних інфраструктурних і соціально-економічних ініціатив.

Структура та зміст Плану

План реалізації Стратегії розвитку Горішньошеровецької ТГ на 2025–2027 роки включає:

• перелік технічних завдань на проєкти розвитку, згрупованих за стратегічними цілями;
• визначення потенційних джерел фінансування;
• очікувані результати від реалізації проєктів;
• відповідальних за виконання проєктів;
• орієнтовні строки реалізації;
• індикатори моніторингу та оцінки.

Загалом план охоплює понад 20 ключових проєктів та 30+ технічних завдань, спрямованих на стимулювання економіки, поліпшення якості життя населення, підвищення енергоефективності, розвиток соціальної, освітньої та транспортної інфраструктури.

План реалізації є динамічним документом, що може доповнюватися та коригуватися відповідно до змін законодавства, появи нових викликів або додаткових можливостей для залучення ресурсів.

План буде щорічно переглядатися, інтегруючись у Програму соціально-економічного розвитку Горішньошеровецької громади, забезпечуючи її стратегічну цілісність та практичну орієнтованість.

 

Таблиця 9

Узгодженість стратегічних цілей Горішньошеровецької ТГ зі Стратегією розвитку Чернівецької області

Стратегічні пріоритети Чернівецької області	Стратегічні пріоритети Горішньошеровецької ТГ
	Стратегічна ціль 1. Розвиток людського капіталу та покращення якості життя	Стратегічна ціль 2. Сталий розвиток просторової інфраструктури та туризму	Стратегічна ціль 3. Підвищення економічної стійкості та інвестиційної привабливості громади
Стратегічна ціль 1. Підвищення конкурентоспроможності регіону шляхом сталого розвитку сільського господарства, переробної промисловості та туризму		X	X
Стратегічна ціль 2. Просторове планування та розвиток інфраструктури області		X	X
Стратегічна ціль 3.  Створення комфортних та безпечних умов проживання на території Чернівецької області	X
Стратегічна ціль 4. Розвиток людського капіталу як основа соціальноекономічного зростання	X

 

 

 

 

 

Таблиця 10

План реалізації Стратегії Горішньошеровецької ТГ

 

 

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ

Стратегічної цілі 1. Розвиток людського капіталу та покращення якості життя

Реалізація стратегічної цілі у середньо- та довгостроковій перспективі призведе до наступних результатів:

• Створення сучасного молодіжного центру як платформи для навчання, ініціатив та дозвілля.
• Підвищення рівня цифрової грамотності серед мешканців громади.
• Розвиток мережі публічних просторів для молоді та дітей у селах громади.
• Покращення матеріально-технічної бази медичних і освітніх закладів.
• Створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими потребами.
• Підвищення якості первинної медичної допомоги та догляду за людьми похилого віку.
• Зростання рівня молодіжної активності та волонтерства.
• Розширення доступу до адміністративних послуг через цифрові сервіси.
• Створення електронного порталу громади та мобільного застосунку для комунікації з мешканцями.
• Формування ефективної системи електронного документообігу в органах місцевого самоврядування.

Показники ефективності реалізації цілі:

• Кількість створених або модернізованих молодіжних центрів.
• Кількість учасників курсів цифрової грамотності, зокрема серед молоді та людей старшого віку.
• Кількість обладнаних публічних просторів (бібліотек, майданчиків, креативних зон).
• Обсяг коштів, спрямованих на оновлення медичних і освітніх закладів (грн).
• Кількість об’єктів соціальної інфраструктури, що пройшли термомодернізацію або капремонт.
• Кількість дітей з ООП, охоплених інклюзивним навчанням.
• Кількість реалізованих молодіжних ініціатив або мінігрантів.
• Відсоток адміністративних послуг, доступних онлайн.
• Кількість створених віддалених робочих місць ЦНАП у старостинських округах.
• Рівень задоволеності мешканців якістю соціальних послуг (за результатами опитувань).

 

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ
Стратегічної цілі 2: «Сталий розвиток просторової інфраструктури та туризму»
Горішньошеровецької територіальної громади

Реалізація стратегічної цілі у середньо- та довгостроковій перспективі призведе до наступних результатів:

• Розробка Комплексного плану просторового розвитку території Горішньошеровецької територіальної громади (залучення на ці цілі кошти грантових програм).
• Оновлення містобудівної документації населених пунктів Горішньошеровецької територіальної громади.
• Проведення інвентаризації земель Горішньошеровецької територіальної громади.
• Проведення інвентаризації нерухомих об’єктів, що знаходяться у комунальній власності Горішньошеровецької громади.
• Визначення переліку нерухомих об’єктів та земель територіальної громади  для їх подальшого продажу.
• Визначення переліку об’єктів та земель територіальної громади для їх подальшої передачі в оренду.
• Розробка проектів та будівництво систем централізованого водо постачання та водо відведення.
• Розроблення проектів землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельних ділянок об’єктів природно-заповідного фонду.
• Забезпечення якісного, безпечного та енергоефективного вуличного освітлення в усіх селах громади.
• Збільшення кількості домогосподарств, підключених до централізованого водопостачання і водовідведення.
• Формування прозорої та ефективної системи управління земельними та нерухомими ресурсами.
• Зростання туристичної активності на території громади.
• Формування унікального туристичного продукту та бренду Горішньошеровецької громади.
• Збільшення кількості туристичних маршрутів і подій на території громади.
• Зменшення кількості стихійних сміттєзвалищ та підвищення рівня сортування твердих побутових відходів.
• Покращення стану водойм, створення зелених зон відпочинку біля них.
• Паспортізація природних об’єктів громади та підготовка до створення об’єктів природно-заповідного фонду.

Показники ефективності реалізації цілі:

• Кількість відремонтованих або реконструйованих кілометрів доріг місцевого значення.
• Відсоток населених пунктів громади з сучасним LED-освітленням основних вулиць.
• Кількість об'єктів, підключених до оновлених або нових систем водопостачання та водовідведення.
• Наявність Комплексного плану просторового розвитку громади.
• Кількість земельних ділянок, внесених до електронного реєстру комунальної власності.
• Кількість створених або оновлених туристичних маршрутів (природничих, гастрономічних, культурно-історичних).
• Кількість гастрономічних локацій, інтегрованих у туристичні маршрути.
• Розроблений і впроваджений бренд громади (логотип, слоган, брендбук, сайт).
• Кількість туристів, які відвідали громаду протягом року.
• Обсяг коштів, залучених у громаду на розвиток туризму, просторової інфраструктури та екології (грн).
• Кількість ліквідованих стихійних сміттєзвалищ.
• Кількість населених пунктів, охоплених роздільним збором твердих побутових відходів.
• Кількість зелених зон для відпочинку біля водойм, облаштованих відповідно до екологічних вимог.
• Кількість природних об’єктів, що пройшли паспортизацію.
• Кількість поданих заявок на створення ОПЗФ місцевого значення.
• Кількість екопросвітницьких заходів, проведених у громаді щороку.
• Рівень задоволеності мешканців інфраструктурними та туристичними змінами (за результатами опитувань).

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ

Стратегічної цілі 3. Підвищення економічної стійкості та інвестиційної привабливості громади

Реалізація стратегічної цілі у середньо- та довгостроковій перспективі призведе до наступних результатів:

• Збільшення кількості діючих суб’єктів малого і середнього бізнесу в громаді.
• Створення умов для релокації бізнесу та розміщення виробництва на території громади.
• Підвищення рівня самозайнятості населення через мікрогрантову підтримку.
   Розширення сфери переробної промисловості, агровиробництва та крафтового
• бізнесу.
• Запуск місцевих програм підтримки підприємництва та бізнес-інкубаторів.
•  Формування бази інвестиційно привабливих земельних ділянок та об’єктів.
•  Розробка та впровадження інвестиційного паспорта громади.
•  Активізація інвестиційної промоції громади на регіональному та національному рівнях.
•  Підвищення енергоефективності бюджетних установ через енергоаудити.
• Запровадження альтернативної енергетики на комунальних об’єктах.

Показники ефективності реалізації цілі:

• Кількість зареєстрованих суб’єктів підприємництва в громаді (од.)
• Кількість релокованих підприємств, що почали діяльність на території громади (од.)
• Обсяг коштів, виділених на мікрогрантову підтримку бізнесу (грн)
•  Кількість учасників навчальних програм для підприємців (осіб)
• Кількість реалізованих мікропроєктів у пріоритетних секторах економіки (од.)
•  Кількість промислових та комерційних об’єктів, адаптованих до розміщення бізнесу (од.)
• Наявність/актуалізація електронної карти інвестиційних локацій (так/ні)
•  Кількість інвестиційних пропозицій, презентованих потенційним інвесторам (од.)
•  Наявність інвестиційного паспорта громади (так/ні)
•  Кількість комунальних об’єктів, де проведено енергоаудит або впроваджено заходи з енергоефективності (од.)

 

На основі аналізу стратегічних цілей Горішньошеровецької громади (1 – розвиток людського капіталу, 2 – сталий розвиток просторової інфраструктури та туризму, 3 – економічна стійкість та інвестиційна привабливість) та контексту загальних умов реалізації стратегії, можна сформувати такі припущення, ризики та рекомендації:

Ключові припущення для реалізації Стратегії Горішньошеровецької громади:

1. Ефективне функціонування державних програм та реформ.

• Збереження фінансової підтримки з боку ДФРР, МТД, обласного бюджету.
• Продовження реформ у сферах децентралізації, освіти, медицини, цифровізації.

2. Наявність людського капіталу та управлінської спроможності.

• Місцева влада та старости здатні координувати та впроваджувати проєкти.
• Є доступ до фахівців у сфері ІТ, агропромисловості, освіти, проєктного менеджменту.

3. Готовність громади до активної участі.

• Участь мешканців у мінігрантах, волонтерстві, опитуваннях, збереженні об’єктів.
• Залучення фермерів і підприємців до розвитку кооперації та агротуризму.

4. Співпраця з міжнародними та міжмуніципальними партнерами.

• Участь у кластерах, регіональних проєктах (наприклад, Diia.Business, NEFCO, GIZ).
• Обмін досвідом з сусідніми громадами Чернівецького району.

5. Доступ до цифрових та комунікаційних технологій.

• Інтернет і цифрова інфраструктура забезпечують якісні онлайн-послуги, дистанційне навчання, електронне управління.

Основні ризики, що можуть перешкоджати реалізації:

1. Фінансові обмеження.

• Зменшення обсягів державного/донорського фінансування.
• Відсутність співфінансування з місцевого бюджету або приватного сектору.

2. Втрата довіри або пасивність мешканців.

• Низький рівень залучення громадськості до реалізації ініціатив.
• Слабка підтримка інновацій та низька обізнаність про можливості.

3. Міграція та старіння населення.

• Виїзд молоді через обмежені можливості для самореалізації.
• Скорочення працездатного населення в селах.

4. Недостатня кваліфікація персоналу.

• Нестача проєктних менеджерів, IT-фахівців, аграрних консультантів.
• Низький рівень цифрової грамотності серед частини населення.

5. Інституційна слабкість.

• Недостатній досвід реалізації проєктів на рівні громади.
• Відсутність сталої системи моніторингу, оцінки та координації.

6. Зовнішні виклики (війна, інфляція, нестабільність).

• Погіршення загального інвестиційного клімату.
• Руйнування логістики або ризики безпеки.

Рекомендації для мінімізації ризиків та підвищення ефективності:

1. Розвивати партнерства та кооперацію:

Створити партнерські мережі з громадськими організаціями, навчальними закладами, -

ступати до міжмуніципальних кластерів (наприклад, агропромислових, туристичних).

2. Інвестувати в проєктний менеджмент і навчання:

Підвищити компетентність працівників органів місцевого самоврядування.

Залучити молодь до навчання у сфері цифровізації, підприємництва, креативних індустрій.

3. Проводити постійне інформування та консультації з громадою:

Організовувати громадські обговорення, сесії зворотного зв’язку, презентації ініціатив.

Поширювати інформацію про результати впровадження проєктів та відкриті можливості.

4. Формувати план управління ризиками:

Створити матрицю ризиків та заходів реагування в рамках реалізації стратегії.

Призначити відповідальних осіб за моніторинг реалізації цілей.

5. Упроваджувати прозорі конкурсні механізми:

Конкурси мінігрантів, публічні відбори для проєктів розвитку молоді, культури, малого бізнесу.

Пріоритет селам з активною участю, внеском громади або ініціативними групами.

6. Актуалізувати Стратегію щороку:

Уточнювати перелік завдань та індикаторів відповідно до змін середовища.

Проводити ревізію ресурсів, проектного портфелю та можливих джерел фінансування.

 

 

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ

          Система управління, моніторингу та оновлення Стратегії розвитку Горішньошеровецької територіальної громади

Успішна реалізація Стратегії розвитку Горішньошеровецької територіальної громади передбачає чітку систему управління, координації, моніторингу й оновлення. З огляду на багатовекторність завдань, що реалізуються різними структурними підрозділами сільської ради за участі партнерів, важливо забезпечити ефективне управління цим процесом.

Управління реалізацією стратегії розвитку громади здійснюється на двох рівнях: політичному та технічному.

Політичний рівень включає особисту участь сільського голови, виконавчого комітету та депутатського корпусу. Саме вони затверджують звіти про виконання стратегії, ухвалюють рішення про її коригування, схвалюють плани реалізації та контролюють відповідність заходів пріоритетам громади.

Технічний рівень реалізує Комітет з управління впровадженням стратегії, що створюється розпорядженням сільського голови. До його складу входять керівники структурних підрозділів, старости округів, представники освіти, культури, медицини, бізнесу та громадських організацій. Очолює комітет сільський голова.

Комітет забезпечує координацію між усіма задіяними структурами, контролює хід реалізації заходів і проектів, готує аналітичні звіти, аналізує ризики та тенденції соціально-економічного розвитку, а також формує пропозиції щодо оновлення чи уточнення стратегічних завдань. Засідання комітету проводяться не рідше ніж двічі на рік.

Моніторинг реалізації стратегії

Система моніторингу стратегії розвитку Горішньошеровецької громади складається з трьох взаємопов’язаних рівнів:

1. Моніторинг зовнішнього середовища. Передбачає аналіз змін на обласному, національному та міжнародному рівнях, які можуть впливати на ситуацію в громаді. Щороку здійснюється аналіз політичних, економічних, соціальних та екологічних чинників, що враховуються при коригуванні цілей стратегії.
2. Моніторинг основних показників соціально-економічного розвитку громади. До таких показників належать:
   • обсяг доходів і видатків бюджету на душу населення;
   • середня заробітна плата;
   • кількість створених робочих місць;
   • обсяг інвестицій;
   • кількість зареєстрованих безробітних;
   • рівень освітніх результатів (середній бал ЗНО);
   • стан інфраструктури та довкілля;
   • кількість туристичних подій і об’єктів;
   • екологічний стан водойм і територій;
   • обсяги сортування та переробки твердих побутових відходів.
     Звіти формуються щороку та подаються на розгляд комітету.
3. Моніторинг реалізації проєктів. Відповідальні виконавці звітують про хід реалізації кожного проєкту, ступінь досягнення поставлених результатів, використання коштів та залучення партнерів. Звіти подаються щоквартально у визначені терміни (до 15 березня, 15 червня, 15 вересня та 15 грудня), після чого формуються аналітичні узагальнення щодо стану реалізації стратегії.

Оновлення стратегії

Оновлення Стратегії розвитку здійснюється раз на рік (у разі необхідності), а у разі потреби — двічі на рік. Пропозиції щодо змін готуються фінансово-економічним відділом або відповідними підрозділами за участі громадськості та бізнесу. Вони обговорюються на засіданні Комітету з управління впровадженням стратегії і за результатами подаються на затвердження сільської ради.

Процес оновлення включає перегляд цілей, завдань, проектів та індикаторів відповідно до змін в умовах функціонування громади та зовнішнього середовища.

Принципи реалізації стратегії

1. Єдність управління – забезпечення цілісності рішень і узгодженості дій.
2. Прозорість – відкритість даних, звітів, процедур.
3. Персональна відповідальність – закріплення за кожним напрямом відповідального виконавця.
4. Гнучкість і адаптивність – здатність стратегії реагувати на виклики.
5. Партнерство – взаємодія з громадськістю, бізнесом, донорами.

Ця система забезпечить ефективну реалізацію пріоритетів громади, дозволить відслідковувати прогрес, адаптувати дії до змін і досягати стратегічних цілей на основі даних, участі громади та раціонального управління  ресурсами