https://youtu.be/sFY0Dg6gEEI

Заставнівська районна філія Чернівецького ОЦЗ інформує: Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості у період карантину. Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості у період карантину   На період дії карантину обслуговування громадян (зокрема, прийом осіб, які шукають роботу, та зареєстрованих безробітних), надання консультаційних послуг, пов’язаних із працевлаштуванням, здійснюється особисто, при відвідуванні центру зайнятості, із дотриманням заходів безпеки, а також дистанційно будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо).   ВАЖЛИВО! Державна служба зайнятості виконує посередницькі функції на ринку праці. Основною метою діяльності центрів зайнятості є – сприяння у працевлаштуванні осіб, які шукають роботу, та зареєстрованих безробітних. Основним обов’язком зареєстрованого безробітного є – активний пошук роботи самостійно та за сприяння центру зайнятості.   Реєстрація у центрі зайнятості. Заява про надання/поновлення статусу безробітного та Заява про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю, подаються громадянами особисто під час відвідування центру зайнятості або через портал державних послуг "Дія" (за наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП)). Електронний цифровий підпис – це електронні дані, які забезпечують цілісність документів та ідентифікують особу. Електронний підпис може зберігатися у вигляді MobileID, підпису на ID-картці, підпису на "токені" чи захищеному носії інформації наприклад, на флешці. Документи з цим підписом мають таку саму юридичну силу, як і документи, підписані власноруч. На період дії карантину зареєстрованим безробітним необхідно підтримувати зв’язок зі своїм кар’єрними радником, який надаватиме необхідну та актуальну інформацію або інструкції щодо подальших дій.   Звертаємо вашу увагу! Центр зайнятості виконує повноваження щодо здійснення верифікації поданих громадянами даних та розслідування страхового випадку.   Відвідування центру зайнятості. Після надання особі статусу безробітного, кар’єрним радником центру зайнятості разом із зареєстрованим безробітним складається індивідуальний план працевлаштування, який містить комплекс заходів, що мають вжити кар’єрний радник та особисто зареєстрований безробітний для працевлаштування або здійснення іншого виду зайнятості. Індивідуальний план працевлаштування також містить: взаємні права та обов’язки кар’єрного радника і зареєстрованого безробітного; заходи, пов’язані з пошуком роботи; заходи, пов’язані з отриманням освітніх послуг; перелік активних заходів для забезпечення зайнятості; строки, звітність та порядок інформування щодо виконання заходів, кількість заходів та зустрічей з кар’єрним радником та іншими фахівцями центру зайнятості; умови внесення змін та відповідальність кожної зі сторін за невиконання чи неналежне виконання заходів індивідуального плану працевлаштування тощо. Зареєстрований безробітний відповідно до свого індивідуального плану працевлаштування зобов’язаний відвідувати центр зайнятості, в якому він зареєстрований,  крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації або встановленого карантину, з пред’явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу або підтверджує спеціальний статус, та трудової книжки, а в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, фактично підтверджувати свій намір перебувати у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації (п. 28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 (зі змінами)).

Працевлаштування осіб з інвалідністю 3 грудня в усьому світі відзначається Міжнародний день осіб з інвалідністю. В усьому світі приділяється велика увага тому, аби люди з інвалідністю не зазнавали дискримінації. Україна також взяла на себе зобов’язання забезпечувати й заохочувати повну реалізацію прав й Мова йде про Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї, що набрали чинності 6 березня 2010 року. За офіційними даними в Україні більше 2 млн 600 тис. осіб з інвалідністю, тобто більше 6% населення країни. Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Тобто, не існує якихось особливих чи окремих прав для осіб з обмеженими можливостями. Права людини в кожного однакові, питання лише в перешкодах на шляху до їхньої реалізації. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття (частина перша статті 23 Загальна декларація прав людини. Відповідно до статті 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю держави-учасниці, які підписали зазначену конвенцію визначили право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю. Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті (стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Обов’язок роботодавців надавати особам з інвалідністю роботу передбачено статтею 172 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП). За кожне робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте людиною з інвалідністю сплачують Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Важливо! Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"). Перелік, необхідних документів для працевлаштування Для укладення трудового договору особа з інвалідністю повинна подати наступні документи: паспорт або інший документ, що посвідчує особу; трудову книжку; документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством). При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку, окрім тих осіб, які працевлаштовуються вперше (постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1997 року № 301 "Про трудові книжки працівників"). Оформлення декількох трудових книжок на одного працівника законодавством України не передбачено. Навіть у випадку втрати трудової книжки, роботодавець видає працівнику її дублікат. Під час працевлаштування особи з інвалідністю також надають документи, які підтверджують інвалідність, є: довідка МСЕК; виписка з акта огляду МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії).У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці особи з інвалідністю; індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями). Гарантії, пов’язані із укладенням та розірванням трудового договору та режим роботи при прийнятті на роботу не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи (частина 3 статті 26 Кодекс законів про працю України); інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк (частина перша статті 39 Кодекс законів про працю України); при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту",(пункт 5 частини статті 42 Кодекс законів про працю України). За бажанням працівника-особи з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці (стаття 172 Кодекс законів про працю України. Гарантії та пільги по відпусткам На відміну від звичайних працівників, працівники-особи з інвалідністю, які нещодавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших 6 місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом оформити щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві (пункт 2 частина сьома статті 10 Закону України "Про відпустки"). Працівники-особи з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (частина тринадцята статті 10 Закону України "Про відпустки"). Тривалість щорічної основної відпустки для працівників-осіб з інвалідністю становить: для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днів; для осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (частина сьома статті 6 Закону України "Про відпустки"). Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається особам з інвалідністю III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно – особа з інвалідністю I та II груп (пункти 6, 7 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки". До роботи в нічний час, та до надурочних робіт особи з інвалідністю можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (частина третя статті 12 Закону України "Про охорону праці"). Переведення на легшу роботу За бажанням працівника-особу з інвалідністю роботодавець може перевести його на легшу роботу. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-особу з інвалідністю відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій МСЕК. Водночас, переведення на легшу роботу може впливати на нижчу оплату. Однак, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередній середній заробіток. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (стаття 170 Кодекс законів про працю України). У випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладено обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (статті 172 Кодекс законів про працю України. Рекомендації щодо форми організації навчання у загальноосвітньому навчальному закладі; у спеціально організованих умовах (спеціальна загальноосвітня школа, школа-інтернат, спеціальний клас (група у відповідному навчальному закладі), спеціальна навчальна програма, легкий режим навчання та інше. МСЕК та ЛКК здійснюють докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, в якому обов'язково зазначаються протипоказання за станом здоров'я людини з інвалідністю до певних видів професійної діяльності, зазначені умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники) тощо. Право на призначення допомоги по безробіттю мають лише люди з інвалідністю визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше ніж 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески. Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права Ви зможете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги. Як отримати правову допомогу дистанційно: зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103; поставити питання в повідомленні на електронну адресу Бюро zastavnivske@legalaid.cv.ua; написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/. скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

Військова служба за контрактом - альтернативний шлях працевлаштування. 01 грудня 2021 року в Заставнівській районній філії Чернівецького ОЦЗ відбувся семінар для безробітних . Метою заходу було інформування присутніх щодо умов комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями для проходження військової служби за контактом. Захід відбувся за участю представника окремої 10 гірсько-штурмової бригади м. Коломия. Сьогодні основний акцент робиться на підборі охочих служити за контрактом у Збройних Силах України. Присутні дізналися про проведення набору громадян віком від 18 до 60 років на військову службу, умови професійно-психологічного відбору, вимоги щодо прийому на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу. Також обговорили питання грошового забезпечення військовослужбовця. Дізналися, що розмір заробітної плати (грошового забезпечення) залежить від займаної посади, військового звання, кваліфікації, терміну та умов проходження військової служби. Семінар проходив у формі діалогу. Безробітні погодилися, що військова служба за контрактом – це один з варіантів зайнятості особи. Вимоги до кандидатів: Відсутність притягнення до кримінальної відповідальності; Придатність до військової служби за станом здоров'я; Вік від 18 років; Освіта – базова середня (9 класів); Служба в армії не обов’язкова. Військовослужбовцям Збройних Сил України держава гарантує: стабільне грошове забезпечення; одноразову матеріальну допомогу; безкоштовне медичне обслуговування; безкоштовне речове забезпечення; щорічну відпустку (від 30 діб).

На Буковині за сприяння служби зайнятості роботою забезпечені 147 осіб з інвалідністю

Консолідуємо засилля та проводимо спільні заходи

Всеукраїнський тиждень професійної освіти.

https://rada.info/upload/users_files/04417174/20c6dfa299ac8df58b03cf2b83560509.pdf

https://rada.info/upload/users_files/04417174/20c6dfa299ac8df58b03cf2b83560509.pdf

Запроваджено електронний документообіг у системі управління охороною праці За ініціативи Держпраці України 11 листопада 2021 року Міністерство юстиції зареєструвало наказ Міністерства економіки «Про затвердження Порядку впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці» від 28.10.2021 № 839-21. Наказ передбачає можливість організації роботи в системі управління охороною праці, зокрема створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення різних видів документів, які сьогодні регламентовано численними нормативно-правовими актами з охорони праці, шляхом запровадження електронного документообігу, що сприятиме зниженню навантаження на суб’єктів господарювання. Впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці має виключно альтернативний варіант чинному законодавству з охорони праці. Роботодавець має право вибору, у який спосіб здійснювати на підприємстві документообіг у системі управління охороною праці - у паперовому, чи електронному. Також в умовах пандемії COVID-19 роботодавці мають потребу в нових інструментах, що дають можливість, у тому числі віддалено, ухвалювати необхідні рішення з урахуванням тих викликів, які перед бізнесом ставить пандемія та пов’язані з нею карантинні обмеження. Запровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці дозволить роботодавцям, зокрема, зекономити кошти, призначені для купівлі копіювально-розмножувальної техніки й витратних матеріалів, зменшити витрати на зберігання паперових документів; оптимізувати та покращити комунікації, як внутрішні, так і зовнішні; забезпечити проведення онлайн навчання та інструктажів на виробництві в умовах пандемії; захистити документи від несанкціонованого доступу та розмежувати права доступу співробітників до інформації тощо. Перевага електронного документообігу над традиційним є безперечною, адже основною проблемою традиційної технології управління документообігом є практична неможливість централізовано відслідкувати рух документів підприємства. У процесі зменшення регуляторного навантаження на бізнес доволі часто виникає ситуація, коли дерегуляція дає зворотній ефект - життя та здоров’я працівників опиняється в небезпеці. Цей Наказ спрощує роботодавцям виконання вимог законодавства про охорону праці, жодним чином не зменшуючи обов’язку щодо забезпечення належних умов праці. Відтепер кожен суб’єкт господарювання, який має бажання і готовий до цього, може перевести всі процеси, що потребують документування, або лише їх частину в електронну форму, зазначають у Держпраці України.